Технологічна карта вирощування баклажану

Біологічні особливостіОбробіток ґрунтуУдобренняДобір сортів. Підготовка насіння до сівбиСтроки сівби, норми висівуСпособи сівбиДогляд за посівами
Баклажан — рослина, що походить із тропіків, тому дуже вимоглива до тепла. За сприятливих умов — температура 20-25°С та вологість 70-75% НВ — насіння проростає за 7-8 діб.Для отримання максимальних урожаїв плодів і насіння тривалість вегетаційного періоду повинна бути не менше 5-6 місяців. Оптимальна температура для розвитку рослин баклажанів 20-25°С. Зниження температури до 15°С затримує розвиток. Дуже висока температура (вища 38°С) несприятливо відбивається на плодоношенні. Різкі коливання температури уповільнюють розвиток рослин. Особливо чутлива до змін температури ґрунту коренева система баклажанів.Баклажани дуже вимогливі до світла та потребують інтенсивного сонячного освітлення протягом усього вегетаційного періоду. Також вони дуже вибагливі до водного, повітряно-газового й поживного режимів ґрунту та зовсім не переносять ущільнення ґрунтів. Вологість кореневмісного шару ґрунту не повинна бути нижчою за 75-80% найменшої вологоємності. Оптимальна відносна вологість повітря при вирощуванні у відкритому ґрунті становить 50-75%. Підвищені вимоги баклажанів до вологості повітря та ґрунту зумовлюють необхідність вирощування його тільки в умовах зрошення.Баклажани потребують родючих, але нещільних ґрунтів. Кислотність ґрунту (рН) повинна бути від 6,0 до 6,6. Вони дуже вибагливі до забезпеченості поживними речовинами, особливо азотом. Найбільшу кількість (40% загальної) азоту рослина споживає протягом третього місяця росту в полі після висаджування розсади. У цей місяць калію поглинається також більше, ніж за весь останній період. Добре реагують баклажани на внесення органічних добрив, але негативно — на внесення свіжого гною, оскільки це сприяє росту вегетативної маси та знижує плодоношення.Система удобрення. У Правобережному Лісостепу на темно-сірих опідзолених ґрунтах та чорноземах опідзолених під баклажани рекомендовано вносити 20-30 т/га перегною та мінеральні добрива з розрахунку N120 Р60 К45. Після угноєного попередника вносять лише мінеральні добрива N140Р120К90. У Лісостепу Лівобережному на чорноземах глибоких середньо гумусних вносять 30-40 т/га гною і N60Р60К60, після угноєного попередника – N140Р120К90.За локального застосування мінеральних добрив дози треба зменшувати удвічі відносно рекомендованих. На легких за гранулометричним складом і надмірно вологих ґрунтах азотні добрива доцільно вносити навесні під передсадивну культивацію, фосфорні і калійні — під зяблеву оранку. Якщо при основному внесенні добрив не дали у повному обсязі, це роблять у підживлення.Догляд за рослинами. Висаджують розсаду баклажанів у відкритий грунт після закінчення весняних приморозків, коди середньодобова температура повітря стійко утримується на рівні не нижче 13-15°С, 10-12°С. Це спостерігається у Лісостепу в третій декаді травня.Густота садіння баклажанів 48-60 тис. рослин на 1 га за схемою (50+90)х25-35 см або 70×25-35 см.Для кращого приживлення рослин відразу після садіння проводять полив (краплинне зрошення або по борознах) або через 3-4 доби — дощування. Поливають нормою 250-300 м3 води на 1 га. Через тиждень після садіння підсаджують рослини на місце тих, що не прийнялися, поливаючи їх. Подальший догляд полягає у своєчасному розпушуванні , особливо після дощу або поливів, підживленні, а також поливах, заходах захисту від бур’янів, шкідників і хвороб.За вегетаційний період міжряддя розпушують 5-7 разів. Глибина першого розпушування 6-8 см, наступних — від 8 до 12 см. Поряд з цим за вегетацію 2-3 рази розпушують грунт у рядках. Протягом вегетаційного періоду баклажанів вологість ґрунту підтримують на рівні 70-80% НВ. Поливна норма залежить від вологості ґрунту, способу зрошення та фази розвитку і становить 330-450 м3/га. На легких ґрунтах її зменшують до 250-350 м3/ш.Перше підживлення виконують через 12-15 діб після висаджування рослин дозою N15Р20К20. Удруге рослини підживлюють через 10-14 діб після першого — у період плодоутворення. За вегетацію при необхідності проводять 3-4 підживлення мінеральними добривами та мікроелементами. Наступні підживлення проводять також через 10-14 діб після попереднього.Сорти. Для відкритого рекомендовано такі сорти і гібриди баклажанів: Алмаз, Геліос, Соуран, Прем’єр, Ультраранній F1, Адоніс F1Технологія вирощування у відкритому ґрунті. Кращими попередниками баклажанів є огірки, однорічні бобові, цибуля ріпчаста, капуста рання, пшениця озима, під які внесено високі дози органічних добрив. Повертати посіви баклажанів на попереднє місце вирощування, а також розміщувати після інших культур родини пасльонових можна не раніше ніж через 3-5 років.Підготовку ґрунту починають відразу ж після збирання врожаю попередньої культури — з лущіння стерні та решток рослин. Глибина лущіння 6-8 або 10-12 см залежно від ґрунту та забур’яненості. За необхідності залежно від попередника через 12-15 діб проводять друге лущіння на глибину 14-16 см. Під зяблеву оранку вносять органічні та мінеральні добрива у рекомендованих дозах.Зяблеву оранку проводять через 12-14 діб після лущіння на глибину не менше 25-27 см на чорноземах, на опідзолених ґрунтах — на глибину гумусового шару. Рано навесні, як тільки підсохне грунт, зяб боронують. У міру відростання бур’янів проводять культивацію на глибину 10-12 см з одночасним боронуванням. Перед висаджуванням розсади площу культивують на глибину садіння або на 1-2 см глибше. За необхідності виконують передсадивний полив.Система захисту баклажанів від основних хвороб та шкідників. Найбільш шкодочинними для товарних і насіннєвих посівів баклажанів є хвороби в’янення вірусного, грибного (вертицильозне, фузаріозне) і бактеріального походження, чорна ніжка розсади, альтернаріоз, фітофтороз, антракноз та ін. Шкоду баклажанам наносять і шкідники — вовчок звичайний, або капустянка, личинки дротяників, колорадський жук, звичайний павутинний кліщ та ін.Для профілактики поширення хвороб та шкідників при вирощуванні розсади за місяць до сівби проводять термічне оброблення насіння, знезаражування чи протруювання.Запорукою подальшого успішного контролю за фітосанітарним станом посівів є дотримання рекомендованих технологій. У разі нагальної потреби застосовують заходи захисту посівів від хвороб та шкідників, які розпочинають через 7-10 діб після висаджування та приживлення розсади у відкритому ґрунті, і припиняють за 15-20 діб до початку зборів плодів. Засоби хімічного захисту рослин проти шкідників та хвороб застосовують рекомендовані хімічні препарати на підставі рекомендацій щодо їхнього використання, регламентованих «Переліком пестицидів і агрохімікатів, дозволених для використання в Україні».