Технологічна карта вирощування гречки

Біологічні особливостіПопередникиОбробіток ґрунтуУдобренняДобір сортів. Підготовка насіння до сівбиСтроки сівби, норми висівуСпособи сівбиДогляд за посівамиЗбирання врожаюЗберігання врожаю, покращення якості
Надійним шляхом реалізації потенційної продуктивності гречки, підвищення рівня врожайності є розроблення елементів технології, які здатні зменшити дію несприятливих факторів середовища у критичні періоди її розвитку. Це — розміщення гречки в сівозміні, диференційований обробіток ґрунту, спрямований на боротьбу з бур’янами, сівба в оптимальні строки широкорядним способом, внесення мінеральних добрив у період найбільшої потреби в них, своєчасне та якісне збирання врожаю.Вимоги до ґрунтів. Кращими для гречки є легкі ґрунти, достатньо забезпечені поживними речовинами, з реакцією ґрунтового розчину (рН) 5,5- 6,0. За застосування правильної технології вирощування гречка дає високі врожаї на чорноземах і сірих лісових ґрунтах.Гречка слабко реагує на попередники, але досить чутлива до гербіцидів, що вносяться під них. Пшениця озима, овес, горох та інші зернобобові культури, буряки цукрові, картопля та кукурудза є рівноцінними для неї попередниками.Гречка — фітосанітарна культура, сприяє поліпшенню агрофізичних властивостей ґрунту, значно знижуючи його щільність, тому є добрим попередником для інших культур сівозміни.Систему обробітку ґрунту під гречку застосовують таку, яка здатна створити сприятливий водно-фізичний режим у посівному шарі та спрямована на інтенсивну боротьбу з бур’янами.Після стерньового попередника із залишенням побічної продукції обробіток ґрунту розпочинається з лущіння стерні дисковими знаряддями на глибину 6-8 см, якщо поле забур’янене кореневищними бур’янами, його проводять на глибину 10-12 см у двох напрямках.Велике значення для накопичення вологи та в боротьбі з бур’янами має своєчасно проведена зяблева оранка. Після масової появи сходів бур’янів поле орють на глибину 20-22 см, надаючи перевагу оранці плугами з передплужниками.Після просапних культур проводять дискування удвох напрямках, а оранку — на глибину орного шару або плоскорізний обробіток культиваторами- глибокорозпушувачами на глибину 16-18 см.Гречка — культура пізніх строків сівби. Тому період від початку весняно- польових робіт до сівби використовують з метою створення оптимальних умов для сівби й проростання насіння. Весняний обробіток ґрунту розпочинають із закриття вологи важкими боронами у два сліди за досягнення ґрунтом фізичної спілості. На перезволожених ґрунтах у міру появи сходів бур’янів необхідно провести культивацію на глибину 10-12 см.Якщо поле забур’янене кореневищними або коренепаростковими бур’янами, проводять ще одну культивацію, а у посушливі весни — з прикочуванням поля. За такого обробітку в ґрунті зберігається волога і при прогріванні його верхнього шару бур’яни проростають до початку сівби гречки.Передпосівний обробіток проводять на глибину загортання насіння комбінованими агрегатами РВК-3,6, РВК-5,4, «Європак» та іншими.На утворення 100 кг зерна рослинам гречки необхідно 4-5 кг азоту, 2-3 — фосфору та 7-8 кг калію.Гречка добре реагує на післядію добрив. Після попередника, під який вносили органічні та мінеральні добрива, під гречку доцільно вносити мінеральні добрива в рядки при сівбі з розрахунку N20Р20К20 та провести підживлення рослин азотними добривами на IX етапі органогенезу (фаза повного цвітіння — початок плодоутворення) з розрахунку 20 кг/га д. р. На полях із достатнім рівнем забезпечення поживними речовинами можна обмежитись лише підживленням рослин азотом на цьому етапі органогенезу. На ґрунтах із недостатнім забезпеченням поживними речовинами вносять (NРК)45 під весняну культивацію та (NРК)15 — при сівбі в рядки, або основне внесення з підживленням рослин азотом у фазі повного цвітіння — початку плодоутворення. На чорноземних ґрунтах значно підвищують урожайність фосфорні добрива (суперфосфат), внесені в рядки при сівбі в дозі Р15.Позитивно впливають на розвиток гречки бактеріальні добрива. Оброблення насіння перед сівбою азотфіксувальними і фосформобілізівними бактеріями, діазобактерином підвищує врожайність культури.Стосовно форм добрив, то з азотних краще вносити аміачну селітру, фосфорних — суперфосфат, а з калійних — ті, які не містять хлору.Для зони Лісостепу районовано 14 сортів гречки. Серед них найпоширенішими є Оранта, Антарія, Любава, Українка, Єлєна, Рубра, Слобожанка, Крупинка, Сумчанка (два останніх — із детермінантним типом росту). Вони стійкі до осипання та вилягання, забезпечують високий вихід крупи.Готування насіння до сівби. Для сівби використовують виповнене насіння, яке за посівними кондиціями відповідає І-II класу. Для кращого розвитку рослин перед сівбою проводять оброблення насіння мікроелементами (марганець, цинк, мідь, бор — у рекомендованих дозах) і стимулятором росту Емістим С (20 мг/т насіння).Висівають гречку після прогрівання ґрунту на глибині 8-10 см до 10-12°С. Такі температурні параметри створюються у першій або другій декаді травня.Норма висіву залежить від способу сівби. Оптимальними нормами висіву за широкорядного способу сівби є 2,0-2,5, а за звичайного рядкового — 3,0-3,5 млн шт./га схожих насінин.Глибина загортання насіння. Глибина загортання насіння залежить від гранулометричного складу ґрунту, його вологості, температури.На сірих лісових ґрунтах оптимальною є глибина 3-4 см, на структурних чорноземних ґрунтах – 4-5 см. За недостатнього зволоження посівного шару її збільшують до 5-6 см.Сівбу гречки найкраще проводити сівалками з анкерним типом сошників — вони формують посівну борозенку зі щільним ложе, рівномірно загортають насіння. Дискові сошники не ущільнюють дно посівної борозенки.Широкорядним способом краще сіяти гречку буряковою сівалкою ССТ- 12А, обладнаною пристосуванням СТЯ-27000.Способи сівби. Гречку сіють двома способами: широкорядним із міжряддям 45 см та звичайним рядковим із міжряддям 15 см. Вибір способу сівби зумовлений ступенем окультурення ґрунту, його забур’яненістю та забезпеченістю господарства технікою.Широкорядний спосіб сівби найбільше відповідає біології культури. Крім того, в таких посівах можна боротися з бур’янами агротехнічним методом, не застосовуючи гербіцидів, зменшується щільність ґрунту, можливе проведення прикореневого підживлення рослин. Перевага звичайного рядкового способу сівби проявляється на малородючих ґрунтах, чистих від бур’янів, при сівбі скоростиглих сортів із меншим габітусом рослин.Для боротьби з бур’янами, а також для знищення ґрунтової кірки, до появи сходів проводять боронування посівів середніми боронами упоперек або по діагоналі до напрямку сівби. На посівах гречки звичайним рядковим способом для знищення бур’янів проводять післясходове боронування у фазі першого справжнього листка. Боронування по сходах проводять легкими або середніми боронами упоперек рядків, або по діагоналі зі швидкістю руху агрегату 4-5 км/год.Перше розпушування міжрядь у широкорядних посівах проводять, коли чітко з’являться рядки, культиватором із лапами бритвами або фрезою на глибину 4-5 см. Друге — через 7-10 днів після першого культиватором на глибину 8-10 см з одночасним підгортанням рослин у рядках. Третє розпушування ґрунту у міжряддях та підживлення рослин азотними добривами і повторним підгортанням — перед змиканням рядків.Для поліпшення перехресного запилення квіток гречки до початку цвітіння на посіви вивозять пасіку з розрахунку 3-4 бджолосім’ї на 1 га. Оскільки гречана крупа придатна для дієтичного і дитячого харчування, бажано не застосовувати на посівах гречки хімічних засобів захисту рослин.У насіннєвих посівах гречки для боротьби з бур’янами застосовують ґрунтові гербіциди, дозволені до використання в Україні.Збирання врожаю. Основний спосіб збирання гречки — роздільний. До збирання приступають при побурінні 75-80% плодів. Скошують гречку в ранні або вечірні години з висотою зрізу 15-20 см. За таких умов маса краще утримується на стерні, швидше просихає, добре підбирається під час обмолочування валків, що зменшує втрати врожаю. Валки обмолочують на 5-7-й день після скошування, коли маса підсохне і вологість зерна становитиме 15-17%, зменшивши частоту обертів барабана молотильного апарата до 500-600 за хвилину.Після обмолоту зерно пропускають через очисні машини і підсушують до вологості 14%.