Технологічна карта вирощування квасолі

Біологічні особливостіПопередникиОбробіток ґрунтуУдобренняДобір сортів. Підготовка насіння до сівбиСтроки сівби, норми висівуСпособи сівбиДогляд за посівамиЗбирання врожаюПереробка врожаю
Культура досить вимоглива до умов навколишнього середовища. Біологічно мінімальною температурою повітря для формування вегетативних органів є 10-13°С, генеративних — 15-18°С, плодоношення — 15—20°С, а оптимальними — відповідно 15-200С, 18- 220С і 20-230С. Квасоля погано переносить повітряну посуху. Найбільше страждають квітки і молода зав’язь. Отже, у кліматичних умовах лісостепової зони України вона почуває себе якнайкраще: кількість опадів і тепла достатні для оптимального росту й розвитку рослин та формування ними максимальної продуктивності. Квасоля вибаглива до умов живлення. На формування 100 кг насіння і відповідної кількості побічної продукції необхідно 5-6 кг азоту, 4-5 — калію, 1,5 кг фосфору. Близько 90-95% необхідної кількості названих елементів культура засвоює у період від сходів до утворення зелених бобів, тобто протягом перших 50-60 днів. Культура потребує чистих від бур’янів полів і значно більшою мірою, ніж інші культури, знижує врожайність при забур’яненні посівів. Строк повернення квасолі на попереднє місце вирощування повинен становити не менше 4-5 років. Слід уникати сівби квасолі поряд з іншими бобовими культурами, які мають спільних із нею шкідників і збудників хвороб. Кращими попередниками для квасолі є озимі та ярі зернові культури, буряки цукрові, картопля, кукурудза.Система обробітку ґрунту під квасолю суттєво не відрізняється від обробітку під інші зернобобові культури і залежить від попередника. Після озимих та ярих зернових культур на полях, не забур’янених багаторічними видами, проводять напівпаровий обробіток ґрунту. Після збирання попередника проводять лущіння стерні дисковими знаряддями на глибину 6-8 см. Через 10-12 днів вносять добрива і орють на глибину 20-22 см. Зяблеву оранку потрібно проводити у ранні строки, оскільки пізня значно знижує врожайність квасолі. Із появою проростків бур’янів виконують 2-3 культивації на глибину 10—12 см. Після культур, урожай яких збирають у ранні строки, за умов посушливої осені одразу за збиранням доцільно провести лущіння стерні дисковими знаряддями. Оранку в цьому разі проводять пізніше. Якщо попередник квасолі — пізні просапні культури (буряки цукрові та ін.), то обмежуються лише глибокою зяблевою оранкою. Після кукурудзи перед оранкою рештки стебел і корені необхідно подрібнити дисковою бороною. Квасоля — культура пізнього строку сівби. Від початку весняно-польових робіт до сівби квасолі проходить до 30 діб. Для очищення поля від бур’янів протягом цього періоду проводять (окрім ранньовесняного боронування у два сліди для закриття вологи) 1-2 культивації на глибину 6-8 см з одночасним боронуванням.Оскільки квасоля завдяки симбіотичній азотфіксації задовольняє лише до 50% своєї потреби в азоті, то кількість мінерального азоту має становити не менше половини повної розрахункової дози. Квасоля позитивно реагує на внесення органічних добрив як безпосередньо під неї, так і під попередник. Рекомендуються такі дози мінеральних добрив: на сірих лісових ґрунтах – N45-60Р45-60К45-60, чорноземах – N30-45Р45-60К45-60 Вапнування кислих ґрунтів краще проводити під попередник квасолі за встановленими дозами. Позитивно впливають на врожай квасолі та якість зерна мікроелементи — молібден, бор, марганець, магній, цинк, мідь. Для створення оптимальних умов симбіотичної азотфіксації обов’язковим елементом технології вирощування є передпосівне інокулювання насіння препаратами на основі штамів азотфіксуючих бульбочкових бактерій. Окрім того, рекомендується обробляти насіння препаратами на основі штамів фосформобілізуючих бактерій, що дає можливість рослинам квасолі споживати фосфор із важкорозчинних сполук .Перевагу потрібно віддавати високопродуктивним штамбовим сортам, придатним до механізованого збирання, стійким проти осипання, найпоширеніших хвороб та шкідників, які внесено до Реєстру (Буковинка, Дніпрянка, Докучаєвська, Красноградська кущова, Мавка, Надія, Перлина).Для сівби необхідно використовувати добірне, висококондиційне насіння зі схожістю не нижчою 90-95%. Насіння квасолі, заражене квасолевим зерноїдом, підлягає фумігації або термічному обробленню протягом 6-8 год. повітрям, нагрітим до 50°С. Ці заходи слід проводити восени або рано навесні, до виходу шкідника з насіння. Для запобігання розвитку бактеріальних та грибних хвороб насіння обробляють фундазолом (3 кг/т). Бактеріальними препаратами насіння обробляють у день сівби одночасно з обробленням мікроелементами. Період часу між протруюванням та інокулюванням повинен становити не менше трьох тижнів.Квасолю висівають, коли мине загроза весняних заморозків, а ґрунт на глибині 10 см прогріється до 15— 17°С. У лісостеповій зоні такі умови складаються в першій-другій декадах травня. Для дрібнонасінних сортів норма висіву насіння становить за широкорядного і стрічкового способів сівби 450 тис. шт./га, звичайного рядкового – 350-450 тис. шт./га, крупнонасінних високорослих сортів — 300- 350 тис. шт./га схожого насіння. Кращим способом сівби для культури є широкорядний із міжряддям 45 см. За цієї ширини міжрядь рядки змикаються у період цвітіння, можливий механізований догляд за посівами. За сівби квасолі стрічковим способом із шириною між стрічками 45 см і рядками в стрічці через 15 см та звичайним рядковим рослини рівномірніше розміщуються на площі, однак виникає загроза забур’янення посівів. За таких способів сівби слід планувати додатковий комплекс заходів боротьби з бур’янами. Оскільки квасоля під час проростання виносить сім’ядолі на поверхню ґрунту, оптимальною вважається глибина загортання насіння 4-5 см, на зв’язаних і вологих ґрунтах – 3-4 см, на легких супіщаних ґрунтах, а також при запізненні з сівбою – 6-7 см.Ґрунтову кірку і пророслі бур’яни в досходовий період знищують за допомогою ротаційних мотик або боронуванням через три-п’ять днів після сівби, коли проростки бур’янів перебувають у фазі білої ниточки, а довжина проростків квасолі не перевищує 1 см. Найефективнішим методом боротьби з бур’янами залишається комбінований, за якого систему боронувань поєднують із обробленням гербіцидами. За 2-3 дні до появи сходів посіви обробляють гезагардом (2,0-3,0 л/га). У фазі сходів — першого трійчастою листка міжряддя розпушують на глибину 5-6 см. Другу культивацію проводять на глибину 7-8 см, останню — на таку саму глибину, але до змикання рядків. Культивацію міжрядь за необхідності поєднують із підживленням рослин. Проросле насіння і сходи квасолі можуть пошкоджуватися личинками коваликів, паростковою мухою, піщаним мідяком, сірим довгоносиком, чорним буряковим довгоносиком та ін. Вегетуючим рослинам шкоди завдають люцернова попелиця, павутинний кліщ. Насіння під час зберігання пошкоджується квасолевим зерноїдом. Найнебезпечнішими з вищезгаданих шкідників є паросткова муха та квасолевий зерноїд.У боротьбі з паростковою мухою застосовують низку агротехнічних заходів: якісний передпосівний обробіток ґрунту, сівба в оптимальні строки.Для запобігання появі квасолевого зерноїда необхідно проводити обприскування посівів квасолі в період бутонізації системними інсектицидами. У разі необхідності обприскування повторюють після цвітіння. Для боротьби й недопущення появи хвороб борошнистої роси, іржі, антракнозу, білої та сірої гнилі, бурої та чорної бактеріальної плямистості, вірусних мозаїк на посівах квасолі необхідно дотримуватись сівозмін, просторової ізоляції, використовувати стійкі проти хвороб сорти, проводити сівбу в оптимальні строки здоровим протруєним насінням.Квасолю можна збирати як роздільним способом, так і прямим комбайнуванням. Скошування у валки починають тоді, коли у 70-80% бобів насіння затвердіє, а листя засохне й опаде.Після обмолочування насіння очищають від землі та домішок, за необхідності — підсушують до вологості 14-15%. Насіння, яке використовуватимуть як насіннєвий матеріал, слід підсушувати за температури 40-45°С, продовольче — за температури 65°С.