Технологічна карта вирощування буряка

Біологічні особливостіПопередникиОбробіток ґрунтуУдобренняСтроки сівби, норми висівуСпособи сівбиДогляд за посівамиЗбирання врожаю
Тривалість вегетаційного періоду від появи сходів до настання технічної стиглості коренеплодів для одержання високих урожаїв повинна бути не менше 140-160 днів.Продуктивність буряків цукрових залежить від ланок сівозмін, системи удобрення, обробітку ґрунту та інтервалу між вирощуванням на полі сівозміни. Найвищі врожаї буряків цукрових одержують у зоні достатнього зволоження. При використанні високопродуктивних гібридів можна зібрати 60-70 т/га коренеплодів. У зоні достатнього зволоження найкраще буряки цукрові вирощувати в сівозміні у ланці із багаторічними травами, конюшиною, еспарцетом, люцерною, горохом, це дає можливість акумулювати в ґрунті від 150 до 250 кг/га біологічного азоту, який покращує азотне живлення рослин і підвищує продуктивність цієї культури. Друге поле буряків цукрових у сівозміні слід висівати після пшениці озимої, яка сіяна після гороху, третє поле — після кукурудзи на зелений корм або однорічних трав. За вирощування буряків цукрових у ланці із кукурудзою на силос врожай буває нижчим порівняно із ланками що містять конюшину або горох. У короткоротаційних сівозмінах буряки цукрові можна вирощувати в ланці із ранньостиглою соєю, проте потрібні враховувати післядію гербіцидів, а також у ланці із картоплею.У випадку розміщення буряків цукрових по двох полях зернових — ячмінь, пшениця озима та ячмінь, пшениця яра, врожайність коренеплодів може знижуватись на 3,0-4,0 т/га. За насичення сівозміни буряками більше 30% істотно знижується їхня врожайність. Це переважно зумовлено зростанням ураженості буряків цукрових коренеїдом, накопиченням збудників церкоспорозу та кореневих гнилей.У найпоширеніших 10-пільних сівозмінах у багатогалузевих господарствах, що знаходяться близько до цукрових заводів, допустиме збільшення частки буряків цукрових у сівозміні до трьох полів, коли періодичність повернення становить два-три роки. У короткоротаційних сівозмінах концентрація буряків цукрових у сівозміні може становити 20-25%, через зменшення ланок сівозміни до однієї. У сівозміну із буряками цукровими необхідно включати післяжнивні культури, що висівають зразу після збирання зернових культур, такий прийом дає змогу зменшити фітотоксичність ґрунту, забур’яненість посівів, покращити поживний режим.Введення у зернобурякову сівозміну посівів ріпаку може спонукати до розвитку бурякової нематоди, що призводить до значного зниження врожаю буряків цукрових, а також засміченості ґрунту падалицею ріпаку, що потребує додаткових агротехнічних заходів боротьби з бур’янами. Тому в сівозмінах із короткою ротацією ріпак доцільно висівати у збірному полі: ріпак / вико-овес — пшениця озима — кукурудза на зерно / буряки цукрові.У зоні нестійкого зволоження найвищі врожаї буряків цукрових отримують після пшениці озимої після зайнятого пару, гороху і багаторічних трав, конюшини, еспарцету. У східній частині Лісостепу спостерігається позитивна роль чорного пару у формуванні врожаю буряків цукрових. Продовження строку використання багаторічних трав до двох укосів знижує продуктивність буряків цукрових.У зоні нестійкого зволоження спостерігається зниження продуктивності буряків цукрових із підвищенням частки їх у сівозміні.Однак на родючих ґрунтах допустиме насичення сівозміни буряками цукровими до 25-30%. Оптимальна частка буряків цукрових у 4- та 8-пільних сівозмінах — 25%, а у 9-пільних — 22%.У зоні недостатнього зволоження найсприятливіший водний режим ґрунту буває у ланці з чорним паром, що зумовлює більшу продуктивність цукрових буряків.У зв’язку з вирощуванням соняшнику у зернобуряковій сівозміні спостерігається погіршення водного балансу і родючості ґрунту, тому буряки цукрові слід у сівозміні розміщувати на 6-7-й рік, а якщо на третій рік, то врожай значно зменшується. В короткоротаційних сівозмінах, 4-, 5-пільних, де у сівозміні є соняшник його доцільно висівати у збірному полі соняшник / буряки цукрові, відповідно кожна культура має свою ланку сівозміни.Застосовують напівпаровий і поліпшеним обробітки ґрунту, які здійснюють залежно від погодних умов, стану рівня забур’яненості поля. Напівпаровий основний обробіток ґрунту під буряки цукрові завжди був орієнтований на переваги тривалого й ретельного літньо-осіннього догляду за глибокої, що виконується наприкінці липня — початку серпня, оранки. Традиційно літньо-осінній догляд за оранкою включав одне-два боронування важкими або середніми зубовими боронами (ЗБЗТС-1,0, ЗБЗСС-1,0) під кутом 20-30° до напрямку оранки для руйнування ґрунтової кірки, провокації проростаючих бур’янів, загального поліпшення аерації ґрунту, оптимізації хімічних і біологічних процесів його життєдіяльності з урахуванням того факту, що мінералізації підлягають не тільки післяжнивні рештки попередника, але й органічні добрива, внесені високою нормою. Після проростання бур’янів зоране поле культивують упоперек напрямку оранки на глибину 8-10 см просапними або буряковими культиваторами в агрегаті з боронами. У жовтні в прийнятому для буряків цукрових режимі напівпару обов’язковим є глибоке безполицеве розпушування для підготовки ґрунту до входження в зиму. Оптимальна глибина цього розпушування становить 16-20 см, здійснюється воно чизельними фронтальними плугами, культиваторами — плоскорізами, чизельними культиваторами. Культивацію або жовтневе глибоке безполицеве розпушування зябу варто поєднати із внесенням рідких органічних і рідких комплексних мінеральних добрив.Проведення основного обробітку ґрунту під буряки цукрові за способом поліпшеного зябу включає: лущіння стерні дисковими лущильниками на глибину 5-8 см після збирання попередника, обробіток плоскорізами або лемішними лущильниками на глибину 12-14 см в агрегаті з боронами після появи розеток коренепаросткових бур’янів, культивацію або боронування після появи сходів бур’янів та оранку на глибину 30-32 см у кінці вересня — на початку жовтня. Ефективним є також і безполицеве розпушування поліпшеного зябу, особливо на ґрунтах, схильних до швидкого ущільнення, запливання.Комбінований обробіток, що включає поєднання мілкої оранки з наступним безполицевим розпушуванням «Параплау» на 30-32 см, дає можливість зекономити 25-30% енергозатрат та одержати сталий урожай коренеплодів цукрових буряків. Після такого обробітку ґрунту не утворюється плужна підошва, забезпечується зосередження рослинних решток у верхньому 10-20- сантиметровому шарі ґрунту. На важких за гранулометричним складом ґрунтах після проведення глибокого безполицевого розпушування «Параплау» проводять висівання післяжнивних культур для мульчування, що дає можливість покращати агрофізичний стан ґрунту у період передпосівного обробітку.Поруч із проведенням основного обробітку ґрунту ярусними плугами широко використовують оборотні плуги, після яких не утворюються звальні гребені та роз’ємні борозни. Для такої оранки застосовують навісні і напівнавісні оборотні плуги, що включають дві секції корпусів. Одна секція корпусів відвалює скибу праворуч, друга ліворуч. Оранка виконується човниковим способом без розбивання на загінки. Гладку оранку можна виконувати оборотним плугом вітчизняного виробництва типу ПНО-3-35, агрегатується із трактором МТЗ-100/102, а на легких ґрунтах — МТЗ-80/82. Нині в Україні представлено багато зарубіжних оборотних плугів таких фірм, як: John Deere, AGCO, Kverneland, Amazone, Lemken, Exel, Hardi, Kuhn, Gerв Holder. Останнім часом багатьма дослідниками встановлено переваги глибокого безполицевого обробітку ґрунту під цукрові буряки стійками СибИМЕ чизелем ПЧ-2,5, П4-4,5, параплау ПРН-31,000. Передпосівний обробіток ґрунту. Завданням передпосівного обробітку є розпушування верхнього шару до дрібногрудкуватого стану на задану глибину, створення твердого насіннєвого ложа, знищення проростків і сходів бур’янів, забезпечення оптимальних умов для сівби насіння буряків цукрових та для отримання максимально повних і дружних сходів рослин. До передпосівної підготовки ґрунту, як найважливішого складника комплексу всіх весняно-польових робіт на буряковому полі, ставляться особливо високі агротехнічні вимоги. Проводити передпосівний обробіток потрібно одночасно з сівбою насіння буряків цукрових, випереджаючи її на 3-4 проходи сівалки, а за підвищеної вологості ґрунту — на 5-6 проходів, щоб уникнути залипання робочих органів сівалки. Тривалість виконання роботи в одному полі 1-2 дні. Глибина розпушування ґрунту — на глибину загортання насіння (2,5…4,5 см). В обробленому шарі ґрунту вміст грудочок розміром понад 20 мм не повинен перевищувати 10% загальної маси проби. Робочі органи ґрунтообробної машини повинні підрізати не менше 98% бур’янів. Не допускаються пропуски та огріхи як у межах захвату, такі між суміжними проходами агрегату, ширина перекриття не повинна перевищувати 15…20см.Недотримання агротехнічних вимог до передпосівного обробітку призводить до пересихання верхнього його шару та погіршення умов для проростання насіння буряків цукрових.Для отримання високої польової схожості насіння передпосівний обробіток ґрунту повинен бути широко диференційованим щодо застосування машин залежно від конкретних умов кожного поля. Для передпосівного обробітку ґрунту застосовують комбіновані агрегати вітчизняного та зарубіжного виробництва, що дає можливість визначити необхідну їх кількість для забезпечення виконання сівби в установлені згідно з агротехнічними вимогами строки. Продуктивність агрегатів для передпосівного обробітку ґрунту наступна: для ХТЗ-16331 АГ-6 (ВАТ «Борекс») — за годину змінного часу 3,2 га , за період сівби (4-5 днів) — 90-160 га, ХТЗ-16331 АГБ-6 (ТОВ «Євроборекс»)-3,25 га та 91-162 га, ХТЗ-1633 ККП-6 (ВАТ «Галещина машзавод»)- 3,49 га та 98-174 га, ХТЗ-16331 АПБ-6 (ВАТ «Шепетівський завод культиваторів») — 3,52 га та 99-176 га, ХТ3 16331 АП-6 (ВАТ «Уманьферммаш»)- 3,64 га та 102-182 га, ХТ3 16331 АК-6 «Україна» (ВАТ «Корнин Агрореммаш»)-3,63 га та 102-182 га, ХТ3 16331 АРВ-8,1-02 (Харківський авторемонтний завод) — 4,10 га та 115-205 га, ХТ3 16331 Компактор К-600А («Lemken», ФРН)- 3,64 га та 102-182 га, ХТ3 16331 Європак 6000 («ВВG», ФРН) -3,66 га та 103-183 га відповідно. В умовах нестачі вологи якісне розпушування ґрунту без перемішування його шарів забезпечує застосування агрегату АРВ-8,1-02. У районах достатнього зволоження для передпосівного обробітку ґрунту застосовують комбіновані агрегати зарубіжного виробництва Компактор К-600А, Європак 6000 та ін. і вітчизняного виробництва АГБ-6, ККП-6, АПБ-6, АП-6 та ін. Продуктивність агрегатів для передпосівного обробітку ґрунту наступна: для ХТЗ-16331 АГ-6 (ВАТ «Борекс») — за годину змінного часу 3,2 га , за період сівби (4-5 днів) — 90-160 га, ХТЗ-16331 АГБ-6 (ТОВ «Євроборекс»)-3,25 га та 91-162 га, ХТЗ-1633 ККП-6 (ВАТ «Галещина машзавод»)- 3,49 га та 98-174 га, ХТЗ-16331 АПБ-6 (ВАТ «Шепетівський завод культиваторів») — 3,52 га та 99-176 га, ХТ3 16331 АП-6 (ВАТ «Уманьферммаш»)- 3,64 га та 102-182 га, ХТ3 16331 АК-6 «Україна» (ВАТ «Корнин Агрореммаш»)-3,63 га та 102-182 га, ХТ3 16331 АРВ-8,1-02 (Харківський авторемонтний завод) — 4,10 га та 115-205 га, ХТ3 16331 Компактор К-600А («Lemken», ФРН)- 3,64 га та 102-182 га, ХТ3 16331 Європак 6000 («ВВG», ФРН) -3,66 га та 103-183 га відповідно. F5За виносом основних елементів живлення з ґрунту добрив на формування одиниці урожаю буряки цукрові перевищують зернові колосові культури в 3,0-3,5 раза. На формування 1 т коренеплодів і відповідної кількості гички буряків цукрових винос основних елементів живлення становить: N — 4,0-4,5 кг, Р2О2 — 1,3-1,9, К2О — 5,0-6,0 кг.Результати досліджень свідчать, що найвища урожайність коренеплодів буряків цукрових формується за кислотності ґрунту, близької до нейтральної і ступеня насичення основами 93-95%. Тому важливе значення має вапнування кислих ґрунтів. Завдяки цьому заходу засвоюваність поживних речовин рослинами зростає на 30-40%, Його проводять також із метою повернення в ґрунт кальцію та магнію як елементів живлення, винесених з урожаєм культур, і відшкодування втрат, пов’язаних із вимиванням їх з ґрунту.У районах бурякосіяння основним матеріалом для вапнування є дефекат, який слід застосовувати після дво-, трирічного і більше строків зберігання. За від сутності дефекату слід використовувати вапнякове борошно, сиромелений вапняк, доломітове борошно, а також місцеві матеріали: вапнякові та торфові туфи, зернисті фосфорити, озерне вапно, крейду, мергель тощо.Із метою отримання високих і стабільних урожаїв буряків цукрових вміст поживних речовин у ґрунті повинен становити: N лужногідролізованого, визначеного за методом Тюріна і Кононової — 8-10 мг на 100 г ґрунту чи 15-20 мг — за методом Корнфілда, рухомих сполук фосфору та калію, визначених за методом Чирикова – 20-25 мг на 100 г ґрунту.Розрахунок доз мінеральних добрив проводять балансово-розрахунковим методом. На основі результатів польових дослідів Інститутом цукрових буряків НААН України для одержання урожаю коренеплодів на рівні 45-50 т/га у зоні достатнього зволоження розроблено орієнтовні дози мінеральних добрив на фоні 30-40 т/га гною (табл. 4.11).Дози азотних добрив під буряки цукрові у ланці сівозміни конюшина — пшениця озима — буряки цукрові завдяки біологічному азоту, симбіотично фіксованого бобовими культурами, можуть бути зменшені у зоні достатнього зволоження на 40%, у зоні нестійкого зволоження — на 30% рекомендованих без зниження продуктивності культури, що дає змогу зменшити енергетичні витрати та кошти на застосування добрив. У районах достатнього зволоження амонійні форми азоту (безводний аміак, аміачну воду, сульфат амонію) краще вносити під зяблевий обробіток ґрунту, а нітратні і нітратно-амонійні — навесні під культивацію і в раннє підживлення. Не рекомендується вносити аміачну воду і безводний аміак після застосування хлорорганічних пестицидів, оскільки можливе утворення високотоксичних газів. За своєю ефективністю на культурі цукрових буряків рідкі форми азотних добрив не поступаються твердим, а в посушливі роки навіть переважають їх. Орієнтовні дози внесення мінеральних добрив під буряки цукрові в зоні достатнього зволоження для чорноземів типових, вилугуваних: N- 100-125 кг/га, Р2О5 -125-135 кг/га, Р2О5 — 120-130 кг/га, для темно-сірих: N- 130-140 кг/га, Р2О5 -110-130 кг/га, Р2О5 — 130-140 кг/га, для чорноземів опідзолених: N- 135-145 кг/га, Р2О5 -110-125 кг/га, Р2О5 — 135-145 кг/га. Для зони нестійкого зволоження орієнтовні дози елементів живлення зменшують, враховуючи коефіцієнт 0,9, а для зони недостатнього зволоження — коефіцієнт 0,8-0,85.За умови підвищеного та високого рівня вмісту в ґрунті рухомих сполук фосфору та калію допустиме тимчасове зменшення в річній дозі повного добрива доз фосфору та калію на 25-30%. Однак, слід пам’ятати, що кожні 10% надлишку азоту над фосфором та калієм у складі повного добрива зумовлюють недобір цукру з 1 га у межах 20-22 кг.Не менш важливим для оптимізації живлення буряків цукрових поряд із дозами внесення добрив є співвідношення елементів живлення в них. Для цієї культури найсприятливіші умови живлення складаються за співвідношення основних елементів живлення в ґрунтовому розчині N:Р:К=1:1,05:1,1. Це зумовлено як біологічною потребою рослин, так і доступністю елементів живлення з ґрунту та добрив. Відхилення від оптимальних співвідношень елементів живлення при удобренні буряків цукрових спричинює значний недобір урожаю коренеплодів (у межах 30-50%), зменшення цукристості коренеплодів на 0,3-1,0% і більше, погіршення ефективності використання добрив на 30-40%.Оскільки у мінеральному живленні буряків цукрових важливе місце належить кальцію, магнію та натрію, доцільно використовувати «сирі» калійні солі, які ефективніші на типових і вилугуваних чорноземах. На сірих лісових ґрунтах змішана калійна сіль і «сирі» калійні солі менш ефективні, ніж на чорноземах вилугуваних і не мають помітної переваги перед хлористим калієм. Для підвищення їхньої ефективності опідзолені ґрунти необхідно вапнувати і вносити органічні добрива.Доза внесення «сирих» калійних добрив під глибоку оранку не повинна перевищувати 60 кг/га за діючою речовиною. Внесення вищих доз цих добрив може спричинити погіршення фізико-хімічних і агрофізичних властивостей ґрунту та негативно вплинути на вміст сахарози у коренеплодах.Концентровані калійні добрива можна вносити під глибоку оранку, в рядки під час сівби та як кореневі підживлення. У більшості районів зони бурякосіяння України найефективніше внесення основної кількості добрив під зяблевий обробіток ґрунту. У зоні достатнього зволоження частка загальної річної норми туків (окрім рядкового добрива), що вноситься восени під зяблеву оранку, повинна становити 70-80%, нестійкого і недостатнього – 80-90%. Весняне внесення основного мінерального удобрення під передпосівний обробіток ґрунту зумовлює зменшення приросту урожайності коренеплодів на 20-25% у зоні достатнього зволоження, що більшою мірою стосується внесення фосфорних і калійних добрив та азотних в амонійній формі. У зонах нестійкого та недостатнього зволоження при застосуванні мінеральних добрив під передпосівний обробіток прирости урожайності коренеплодів зменшуються на 30-40%. Установлено, що в зоні достатнього та нестійкого зволоження внесення добрив у кореневе підживлення дає кращий ефект, ніж при застосуванні їх під передпосівну культивацію. Необхідно пам’ятати, що внесення повного мінерального удобрення під передпосівний обробіток порівняно з їхнім внесенням восени спричиняє появу більшої на 30% кількості бур’янів та інтенсивнішого, майже вдвічі, наростання їхньої сирої маси. А це в цілому призводить до суттєвого недобору урожаю, яке може сягати понад 50% його кількості.Одним із способів підвищення ефективності мінеральних добрив є їхнє локальне внесення. Краще використання рослинами буряків цукрових поживних речовин за локального внесення добрив дає змогу зменшити дози добрив на 25-30%, при поверхнево-локальному — на 10-15% порівняно з розкидним без зниження їхньої продуктивності.Останнім часом у буряківництві почали використовувати солому пшениці озимої як органічне добриво. За середніх урожаїв пшениці озимої (3,0- 4,0 т/га) у грунт із соломою буде повернено 14-18 кг азоту, 2-3 — фосфору 19-26 кг калію та відповідна кількість мікроелементів. За поєднання внесення восени під буряки цукрові соломи й оптимальних доз мінеральних добрив на високоокультурених чорноземних ґрунтах немає необхідності вносити додатково азотні добрива навесні.Важливе значення в умовах сьогодення надається використанню зеленого добрива. Під буряки цукрові використовують післяжнивні проміжні посіви сидератів, які висівають, не допускаючи розриву в часі після збирання пшениці озимої. Ефективність проміжних посівів сидератів залежить від маси, яку заорюють восени під зяблевий обробіток . При заорюванні сидератів масою 20-25 т/га у грунт вноситься 100-125 кг азоту, що рівноцінно кількості 20-25 т гною. Коефіцієнт використання азоту зеленого добрива у рік внесення удвічі більший, ніж із гною. Крім того, зелені добрива сприяють кращому використанню рослинами фосфору, калію, а також мікроелементів. Висока ефективність спостерігається за сумісного удобрення соломою і зеленими добривами.В останні роки значного поширення, в тому числі і на посівах буряків цукрових, набуло позакореневе підживлення. Біологічна ефективність цього прийому полягає в тому, що добрива при позакореневому підживленні практично повністю засвоюються рослинами буряків цукрових упродовж 2-3 діб після їхнього внесення. Такий спосіб підживлення рослин меншою мірою залежить від забезпечення вологою порівняно із внесенням добрив у грунт. При цьому коефіцієнти засвоєння елементів живлення з добрив досягають 80-90%.Найефективнішим є позакореневе підживлення у період змикання листків буряків цукрових у міжряддях. Норма витрати робочої рідини — 200- 250 л/га. За необхідності через 10-15 днів проводять друге позакореневе підживлення тими самими дозами добрив.З композицій добрив, які розроблено в Інституті цукрових буряків НААН України, можна запропонувати такі (дози у фізичній масі): карбамід (сечовина) – 25-30 кг/га, калій хлористий — 20-25 кг/га, РКД (марки 10-34-0) — 50 л/га, РКД (марки 8-24-0) — 75 л/га або амофос 30 кг/га. За поєднаного внесення калію хлористого з карбамідом чи КАС і РКД або амофосом у позакореневому підживленні його доза не повинна перевищувати 10 кг/га.Ефективність позакореневого підживлення макроелементами значно підвищується за сумісного застосування їх з мікроелементами (бор, мідь, марганець, молібден, цинк, кобальт). На культурі буряків цукрових пройшли випробування і добре себе зарекомендували композиції мікроелементів, у яких замість неорганічних солей або оксидів металів застосовують комплексонати металів, біологічна ефективність яких у 5-8 разів перевищує мікроелементи неорганічних сполук. Максимальний приріст урожайності коренеплодів 3,0-6,0 т/га, цукристості 0,4-0,8% і збору цукру 0,8-1,2 т/га отримано за використання спеціальної композиції для буряків цукрових — «Реаком-Р- бурякове», розробленої за участю співробітників Інституту цукрових буряків НААН України. У фазі змикання листків буряків цукрових у міжряддях доза витрати цього добрива становить 5,0-7,5 л/га. Уданий час на ринку України представлено широкий спектр добрив для позакореневого підживлення як вітчизняних, так і зарубіжних виробників.Строки сівби визначаються біологічними властивостями культури та оптимальним температурним режимом для проростання насіння. Починати сівбу буряків цукрових потрібно, коли грунт добре подрібнюється, а середньодобова температура його на глибині 8-10 см досягає 5-60С. Проводити сівбу слід у стислі строки — протягом 1-2 днів на кожному полі і завершити за 4-5 днів у господарстві, що забезпечує дружні, повні сходи та можливість своєчасного та якісного початкового догляду за посівами. Запізнення із сівбою на 5-6 днів порівняно з оптимальними строками призводить до зменшення урожайності коренеплодів на 3-4 т/га. Втрати врожаю коренеплодів при запізненні із сівбою не компенсуються відповідним перенесенням строків збирання буряків цукрових.Глибина загортання насіння відповідно до агротехнічних вимог не повинна відхилятись від заданої більш як на ±0,5 см. Головною умовою при встановленні глибини загортання насіння є укладання його на мінімальну глибину у вологий шар ґрунту. У районах достатнього зволоження оптимальна глибина загортання насіння становить 2-3 см, нестійкого і недостатнього – 3-4 см. На важких, схильних до запливання ґрунтах, глибина загортання насіння повинна становити 2-3 см. Враховуючи те, що дражоване насіння потребує більше вологи для проростання, його висівають залежно від вологості ґрунту на глибину від 2,5 до 4,0 см. Коли запаси вологи в ґрунті обмежені, глибину загортання як дражованого, так і недражованого насіння збільшують до 4,0-4,5 см.Норма висіву насіння залежить від його схожості, забур’яненості поля, способів захисту від бур’янів та формування густоти рослин, прогнозу появи шкідників та показників рекомендованої густоти буряків цукрових на період збирання, яка становить для зони достатнього зволоження 100-110 тис. шт./га, нестійкого – 95-100 і недостатнього – 90-95 тис. шт./га. За сівби на кінцеву густоту рослин висівається така кількість насінин, що забезпечує отримання 6-7 шт./м життєздатних рівномірно розміщених уздовж рядка рослин. Щоб отримати необхідну густоту рослин на період збирання буряків цукрових із застосуванням ручного і механізованого способів формування густоти, норму висіву насіння необхідно збільшувати.Для забезпечення високої польової схожості та рівномірності розміщення рослин потрібно використовувати насіння із лабораторною схожістю та вирівненістю не менше 90%, вологістю — не більше 14,5%.Для сівби насіння буряків цукрових застосовують сівалки як вітчизняного, так і зарубіжного виробництва, що дає можливість визначити необхідну їх кількість для виконання цієї технологічної операції в установлені агротехнічні строки. Продуктивність агрегатів для сівби насіння цукрових буряків наступна: МТЗ-80 УПС-12 (ВАТ «Червона зірка»)- за годину змінного часу 2,84 га, за період сівби (4-5 днів) — 80-142 га, МТЗ-80 СТВТ-12/8М (ВАТ «Тодак»)- 2,64 га, 74-132 га, МТЗ-80 СУ-12 (ДП «Райдуга») — 2,77 га та 78-139 га, МТЗ-80 СПУ-5,6 (ВАТ «Охтирсільмаш») — 2,74 га та 77-137 га, МТЗ-80 Клен-5,6 (МСНПП «Клен») — 2,70 га та 75-135 га, МТЗ-80 ССТ-12В (ВАТ «Червона зірка») — 2,39 га та 67-120 га, ХТЗ-17221 УПС-18 (ВАТ «Червона зірка») — 3,14 га та 88-157 га, МТЗ-80 Мультикорн («Franz Kleine», ФРН) — 2,72 га та 76-136 га відповідно.Одним з головних показників рівня окультуреності орних земель є величина потенційної засміченості орного шару насінням і органами вегетативного розмноження бур’янів. За останні 15 років запаси насіння бур’янів у ґрунті зросли в середньому більш як на 1/3 і становлять нині в середньому, млрд шт./га: на Поліссі — 1,47, у Лісостепу — 1,71 та в Степу — 1,14. Структура запасів насіння бур’янів у орному шарі така: представники ботанічних родин лободових: Полісся -62,7 %, Лісостеп — 51,8 %, Степ -59,6 %, щирицевих: Полісся -21,6 %, Лісостеп — 16,5 %, Степ -12,8 %, тонконогових: Полісся -6,4 %, Лісостеп — 8,8 %, Степ -11,2 %, , гречкових: Полісся -4,5 %, Лісостеп — 5,3 %, Степ -5,8 %, капустяних: Полісся -1,6 %, Лісостеп — 6,2 %, Степ -3,0 %, та ін. Полісся -3,2 %, Лісостеп — 11,4 %, Степ -7,6 %. Розміщується насіння бур’янів за ярусами орного шару ґрунту відносно рівномірно, хоча його найбільше у верхньому 10-сантиметровому шарі. Це наслідок проведення в багатьох господарствах безсистемного основного обробітку ґрунту замість науково обґрунтованих різноглибинно-полицевої або безполицевої систем протягом ротацій сівозмін.Рослини буряків цукрових у силу своїх морфологічних особливостей нездатні самі ефективно протистояти бур’янам. Стебло у буряків цукрових на першому році житія рослин вкорочене — розетка, тому листя культури не може бути від початку вегетації винесене над листям рослин бур’янів із високими стеблами. Широкорядні посіви дуже легко заростають бур’янами, адже рослини буряків цукрових лише через 40-50 днів вегетації в нормальних умовах (без бур’янів) після появи сходів здатні самі ефективно затінювати поверхню ґрунту на полі. На забур’яненість посівів впливає багато чинників: величина потенційної забур’яненості полів, чергування культур у сівозміні, способи і якість проведення основного обробітку ґрунту під попередники й посіви буряків цукрових, структура видів самих бур’янів. Для кожної ґрунтово-кліматичної зони найефективнішими є різні агротехнічні прийоми обробітку ґрунту. Ефективна у першу чергу комплексність дії різних чинників впливу на бур’яни, яка включає в себе різноманітні прийоми: очищення органічних добрив від життєздатного насіння бур’янів (свіжий гній містить у середньому від 0,5 до 2,5 млн шт. і більше насіння бур’янів на 1 т), своєчасність проведення лущінь стерні, якість виконання оранки (бажано ярусними плугами), осіннє вирівнювання ґрунту перед замерзанням, правильність проведення допосівного обробітку ґрунту, своєчасність і якість сівби цукрових буряків, ретельність догляду за посівами до і після появи сходів.У технології вирощування немає другорядних операцій. Необхідно лише проводити їх не шаблонно, а творчо, з урахуванням конкретних ґрунтово-кліматичних умов.Важливим інструментом у боротьбі з бур’янами є гербіциди. Застосування їх не терпить шаблону й одночасно вимагає чіткого дотримання регламентів застосування.Головне завдання в контролюванні багаторічних видів бур’янів — знищити підземні частини рослин, а не лише розетки листя чи надземні стебла. Проти пирію повзучого — Elytriga repens L.(у фазі 3-6 листків) достатньо провести обприскування гербіцидом раундап або його аналогами з нормою внесення 3 л/га, проти різних видів осотів (осоту рожевого — Cirsium arvense L., осоту жовтого — Sonchus arvensis L.) – 4-6 л/га у фазах розвинених розеток — початок формування генеративного пагона у рослин бур’янів. Якщо поля забур’янені лише осотами та іншими дводольними однорічними видами, то можна використати естерон-60 (етилгексиловий ефір 2,4Д) із нормою внесення 1,0 л/га. У посівах зернових колосових культур осоти необхідно знищувати дією гербіцидів: естерон-60, пріма, діален, гран-стар, гроділ ультра тощо. На перший погляд, знищити конкретні рослини однорічних бур’янів легше порівняно з багаторічниками. Практично усі види однорічних бур’янів є терофілами, тобто видами, здатними створювати у ґрунті значні запаси власного насіння. Таке насіння, як правило, має низький відсоток проростання (наприклад, насіння лободи білої Chenopodium album L. рідко коли проростає більш як на 2-7%), проте здатне зберігати свою життєздатність від 5-7 до 40-60 і більше років. До того ж багато видів бур’янів мають розтягнуте проростання протягом усього теплого періоду року (види лободи — Chenopodium, лутиги — Atryplex, зірочник — Stellaria media L., незабутниця дрібноквіткова — Galinsoga parviflora L. та ін.).Тому набагато дешевше й економічно раціональніше не допустити забур’янення посівів і засмічення орного шару ґрунту насінням бур’янів порівняно з необхідністю упродовж багатьох років витрачати кошти і зусилля для їхнього знищення у посівах. Для застосування надійної системи захисту від бур’янів, як і інших шкідливих організмів, бажано створювати на полях високий рівень потенційної родючості. Тільки у такому разі досить значні витрати на захисну систему будуть оплачені вагомим приростом урожаю. Надійна система захисту від бур’янів є лише важливою частиною інтенсивної технології вирощування буряків цукрових чи будь-якої іншої сільськогосподарської культури і без застосування усього передбаченого технологією комплексу заходів не буде давати повної економічної віддачі.У господарствах, де рівень ефективної родючості ґрунту на полях з урахуванням додаткового внесення добрив не перевищуватиме за сприятливих умов погоди 30-35 т/га коренеплодів, потрібно застосовувати відносно дешеву і достатньо ефективну систему механічного захисту від бур’янів та ручних прополювань.Залежно від ґрунтово-кліматичної зони розміщення господарства можна скористатись такими базовими схемами захисту.Зона недостатнього зволоження. Використання в зоні недостатнього зволоження гербіцидів ґрунтової дії (фронтьєр, дуал голд тощо) не завжди забезпечує стабільну ефективність їхньої дії на бур’яни через дефіцит вологи У верхньому шарі ґрунту у квітні — червні. В умовах більш вологої порівняно з середніми багаторічними показниками весни названі гербіциди виявляють належний захисний ефект.Головну увагу щодо контролювання бур’янів у зоні недостатнього зволоження необхідно зосереджувати на правильному застосуванні гербіцидів по сходах, про що буде повідомлено нижче.Зона нестійкого зволоження. У цій зоні зосереджено більшість площ посівів буряків цукрових. Ґрунтові гербіциди для захисту буряків цукрових від бур’янів нині набули широкого застосування. Із гербіцидів ґрунтової дії в зоні нестійкого зволоження проти однорічних видів злакових бур’янів можна використати вже названі фронтьєр і дуал голд. Норми внесення повинні враховувати ємність вбирного комплексу ґрунту (гранулометричний склад, вміст гумусу, величину pH). Окрім злаків, названі препарати виявляють активність і проти ряду дводольних видів бур’янів. Захисна дія таких гербіцидів проти комплексу дводольних бур’янів недостатня, тому для їхнього надійного контролювання потрібно застосовувати спеціалізовані протидводольні гербіциди. В зоні нестійкого зволоження можна використати ленацил — 80% з. п. Норми внесення даного гербіциду — від 0,8 до 1,5 кг/га. Препарат відносно «жорсткий» до сходів буряків цукрових, тому перевищення рекомендованих норм внесення недопустиме. Доцільним є поєднання дії ґрунтових проти злакових і протидводольних за спектром дії гербіцидів.Із ґрунтових гербіцидів протидводольної дії найбільш толерантними до рослин культури й одночасно з широким спектром контролювання є пірамін турбо і пілот. Захисна дія таких гербіцидів найстабільніше проявляється при внесенні препаратів до сівби і загортанні у верхній шар ґрунту.Названі гербіциди контролюють види лободи, лутиги, щириць — Amaranthus, гірчаків — Polygonum, капустяних — Brassica та інших. Норми внесення піраміну турбо в грунт становлять від 2,0-3,0 до 7,0 л/га, голтіксу — відповідно від 2,0-3,0 до 6,0 кг/га. Названі гербіциди дуже «м’які» до рослин буряків цукрових і не пригнічують їхньої життєдіяльності навіть за умов значного перевищення норм внесення.Зона достатнього зволоження. За наявності достатнього рівня зволоження ґрунтові гербіциди є найефективнішими. Зона достатнього зволоження має відповідно і свої особливості як у видовому складі бур’янів, так і у структурі забур’янення посівів. Для названої зони найхарактернішими є дводольні види бур’янів. Злаки, особливо однорічні види, в основному лише доповнюють видову різноманітність і масовість дводольних видів бур’янів (види лободи, лутиги, незабутниці, капустяних, щириць, пасльону чорного — Solanum nigrum L., підмаренника чіпкого — Galium aparine гірчаків та інших).Для зони достатнього зволоження актуальними і найпотрібнішими є гербіциди, що діють на дводольні види бур’янів (пірамін турбо, голтікс, ленацил), які доцільно доповнити дією фронтьєру або дуалу голд. Норми внесення гербіцидів такі самі, як і у попередній зоні.Система захисту, що включає в себе поєднання можливостей захисної дії ґрунтових гербіцидів і посходових, називається комбінованою. Подібні системи є відносно дорогими порівняно з посходовими, проте на дуже забур’янених полях немає іншого ефективного способу отримувати високий урожай коренеплодів і забезпечувати рентабельне виробництво цукросировини. Інколи систему посходових обприскувань замінюють використанням ручного догляду за посівами. За певних умов таке поєднання є відносно дешевим, дає змогу зняти соціальну напругу в селі і не становить складнощів у її здійсненні. Разом із тим застосування ручної праці для захисту від бур’янів при усій привабливості такого технологічного рішення має низку серйозних недоліків, які буде проаналізовано далі.Післясходова система захисту від бур’янів доцільна на полях із низьким і середнім рівнями потенційної забур’яненості орного шару на полях господарств за високого рівня ведення землеробства в цілому. Усю площу буряків цукрових у господарстві слід обробити за період не більше 3 днів роботи. Така система може бути використана без обмежень в усіх ґрунтово-кліматичних зонах бурякосіяння. Це найбільш сучасна і перспективна система. Повний перехід на застосування лише посходовоїсистеми стримується реальним високим рівнем потенційної засміченості ґрунту на полях і поганою технічною озброєністю господарств сьогодні та недостатнім рівнем кваліфікації фахівців. Вона передбачає з урахуванням динаміки появи сходів бур’янів проведення трьох і навіть чотирьох послідовних обприскувань гербіцидними комбінаціями, що забезпечують необхідний рівень чистоти посівів буряків цукрових від бур’янів. Максимальний ефект дії посходових препаратів за мінімальних норм витрати гербіцидів і коштів може бути досягнутий тоді, коли рослини бур’янів матимуть фази розвитку сім’ядолі — два листки. Такий дуже важливий елемент технології часто не враховують на практиці.Під час правильного вибору гербіцидів у комбінації для проведення обприскування слід враховувати особливості чутливості сходів рослин бур’янів різних видів до дії конкретних препаратів, змін їхньої фазової стійкості, можливості взаємного доповнення спекторів дії гербіцидів у комбінаціях.Норми внесення гербіцидів для проведення першого обприскування по сходах — мінімальні. Застосовують найбільш селективні і «м’які» до рослин буряків цукрових препарати (голтікс, пірамін турбо, карібу, бетанал експерт, бетанес, біцепс, тореро, бурефен новий та ін.).Як відомо, бетанал експерт, біцепс, бетанес, тореро є заводськими композиціями, що містять у собі діючі речовини: фенмедіфам, десмедіфам, етофумезат, метамітрон, а також рослинну олію. Це дає можливість успішно контролювати широкий спектр видів бур’янів у посівах. Разом із тим для успішного знищення масових сходів гірчаків (шорсткого, розлогого, почечуйного) їхню дію можна підсилити пілотом, голтіксом, карібу, піраміном турбо або іншими гербіцидами. Неможна проводити обприскування посівів, сильно пошкоджених шкідниками або відразу після заморозків.Повторне обприскування проводять за появи нової хвилі сходів бур’янів. Традиційно це настає через 6-8 днів після першого обприскування сходів буряків цукрових. На переважній більшості посівів цукрових буряків забур’янення має змішаний характер. Застосування однієї діючої речовини нездатне контролювати увесь спектр сходів бур’янів.Наприклад, гербіцид карібу може надійно знищувати сходи щириць, гірчаків, жабріїв — Galeopsis, талабану польового — Thlaspi arvensis L., проте діє не на всі види лободи. Пілот ефективно діє на сходи більшості дводольних видів бур’янів, однак не знищує сходи гірчака березковидного — Polygonum convolvulus L. Різні види навіть ботанічно близьких видів бур’янів можуть мати різну чутливість до дії гербіцидів.Рослини щириці білої — Amaranth us albus L., щириці блакитної — Amaranthus lividus L., — щириці жминдовидної — Amaranthus blitoides S. Watson, стійкіші до дії більшості гербіцидів порівняно з щирицею звичайною (колосистою). Тому підбираючи гербіцидні комбінації (в основі їх усіх обов’язковим компонентом є одна з форм бетаналів), необхідно враховувати особливості дії кожного препарату. За наявності масових сходів якогось одного виду бур’яну бажано, щоб у гербіцидній комбінації даний вид контролювало хоча б дві діючі речовини. Наприклад, масові сходи видів щириць можна контролювати такими композиціями: бетанал експерт — 1,0 л/га, бетанес — 1,0, біцепс — 1 л/га.Масові сходи видів щириць, гірчаків, жабріїв та пасльону доцільно обприскати одною з композицій: бетанал експерт + голтікс (1,0+1,0 кг/га), бетанес + пілот (1,0 + 1,0 кг/га), біцепс + карібу + тренд-90 (прилипач) (0,75 + 0,03+ 0,2 л/га), бетанал експерт + карібу + тренд-90 (прилипач) (0,75 + 0,03 + +0,2 л/га, матрикс (бетанал АМ) + пірамін турбо ( 2,0 + 2,0 л/га). Норми витрати гербіцидів є орієнтовними. їх необхідно обов’язково уточнювати з урахуванням конкретних умов посівів і погоди.Для проведення другого обприскування норми внесення препаратів можуть залишатись такими самими, як і при першому внесенні, або за необхідності можуть бути збільшені на 1/3.За появи нової хвилі сходів бур’янів (вона настає через 10-14 днів після проведення другого обприскування) необхідно зробити обприскування посівів знову. Як правило, на період проведення третього (а при застосуванні посходової системи захисту і другого посходового обприскування) на посівах з’являються масові сходи пізніх ярих видів дводольних і злакових бур’янів.Норми внесення гербіцидів для проведення третього посходового обприскування максимальні. Їхнє завдання не лише знищити чергову хвилю сходів рослин бур’янів і ті екземпляри, що вижили після попередніх обприскувань, а і забезпечити необхідний захист посівів від появи нових бур’янів до змикання листя рослин буряків цукрових у міжряддях, коли рослини культури зможуть самі успішно контролювати бур’яни на полі. Тому для продовження періоду захисної дії бажано використовувати в гербіцидних композиціях препарати, що діють як через листкову поверхню, так і через грунт та кореневу систему. До таких препаратів належать: бетанал експерт, бетанес, біцепс, пілот, пірамін турбо і частково карібу.Якщо на посівах буряків цукрових присутні багаторічні види бур’янів, то з ними доцільно проводити окремі заходи боротьби вибірковим внесенням гербіцидів.Традиційно пирій повзучий на перших етапах розселення на полях локалізується в долинках, блюдцях, осот рожевий та осот жовтий формують куртини. Обприскувати такі скупчення багаторічних бур’янів треба в оптимальні для дії гербіцидів фази розвитку рослин бур’янів. Блюдця і долинки з пирієм необхідно обприскати фамініцидами: зелексупер — 1,0 л/га, міура — 0,8- 1,2 л/га або центуріоном + аміго (0,6 — 0,8 + 1,8 — 2,4 л/га) чи пантера — 2,0 л/га або тарга супер — 2,0 л/га, тоді коли рослини пирію повзучого матимуть 3-6 листків (висота рослин 15-20 см). Локальні місця з рослинами видів осотів потрібно обробити препаратами лонтрел-300 (0,3-0,5 л/га) або лонтрел фанд (0,12 кг/га). Оптимальні для внесення гербіцидів фази розвитку рослин осотів: розвинена розетка (8-12 листків) — початок формування генеративного пагона (висота 2-10 см). Такі обприскування проводять незалежно від фаз розвитку рослин цукрових буряків (після формування 2 пар листків). Як правило, площа поширення багаторічних видів бур’янів становить не більше 5-15% площі поля, і тому проводити обприскування усієї площі посівів буряків цукрових дорогими препаратами без потреби недоцільно.Якщо фази розвитку багаторічників і час їхнього обприскування збігаються із часом виконання обприскування проти однорічних видів бур’янів, а поширення багаторічників має вже масовий характер, то обприскування поєднують і за один прохід по полю вносять гербіцидну композицію проти усіх видів бур’янів на всю площу (за екстремальних погодних умов — дефіцит вологи, високі температури — обприскування краще розділити і проводити їх окремо з інтервалом у 1-2 дні).Застосування ручної праці за удаваної відносної дешевизни такого прийому традиційно призводить до зрідження посівів і нерівномірності розміщення рослин буряків цукрових (на час проведення збирання урожаю коренеплодів, як правило, густота стояння рослин становить 60-75 тис. шт./га). Такі посіви сильно заростають повторною хвилею бур’янів у середині і в другій половині вегетації і значно знижують продуктивність (у середньому на 30-40% і більше). За ручного догляду за посівами урожайність традиційно істотно не перевищує 30 т/га коренеплодів, а це межа рентабельності вирощування буряків цукрових.Обов’язковим є суворе дотримання вимог індивідуального захисту працівників і регламентів проведення хімічних оброблювань.Вносять гербіциди штанговими обприскувачами з широким (15-30 м) захватом. Із вітчизняних машин нині найзручнішим є ОП-2000, що переобладнаний сучасними розпилювачами та відсікаючими клапанами. Придатні іноземні машини, які мають достатні норми витрати робочої рідини. Оптимальна норма витрати робочої рідини для внесення ґрунтових гербіцидів становить 300-400 л/га, для обприскування сходів – 80-220 л/га з робочим тиском 2,0-2,3 атм.Наземне обприскування здійснюють у суху погоду, за швидкості вітру до 5 м/с і температури повітря не вище 24°С.Гербіциди, що вносять до проведення сівби, загортають передпосівною культивацією або до появи сходів буряків. В останньому разі можна провести загортання препаратів легкими боронами.Оцінка орієнтовної забур’яненості посівів буряків цукрових по ступенях забур’яненості — слабка: кількість насіння бур’янів, яке здатне проростати з шару (0—5 см) — 1,0 тис. шт./м2, кількість рослин бур’янів на посівах цукрових буряків, однорічних — 1,0 шт./м2, багаторічних — менше 5,0 шт./м2, середня: кількість насіння бур’янів, яке здатне проростати з шару (0—5 см) — 1,0-5,0 тис. шт./м2, кількість рослин бур’янів на посівах цукрових буряків, однорічних — до 5,0 шт./м2, багаторічних — 10,0 шт./м2, сильна: кількість насіння бур’янів, яке здатне проростати з шару (0—5 см) — понад 5,0 тис. шт./м2, кількість рослин бур’янів на посівах цукрових буряків, однорічних — понад 5,0 шт./м2, багаторічних — понад 10,0 шт./м2. На тривалість періоду захисної дії ґрунтових гербіцидів істотний негативний вплив мають міжрядні розпушування. На важких ґрунтах, що запливають і де легко утворюється ґрунтова кірка, без міжрядних розпушувань обійтись не можна. Їх треба проводити навіть за умов певного зниження захисної дії ґрунтових гербіцидів.На ґрунтах, рівноважна щільність яких не перевищує, 1-1,25 г/см3 і які не запливають, міжрядні розпушування не потрібні, адже вони лише призводять до часткового пошкодження коренів рослин буряків цукрових.За умов внесення посходових гербіцидів істотний вплив на результати має погода. Так прохолодна, хмарна погода з дощами у попередні 5-7 днів перед обприскуванням сприяє тому, що рослини буряків цукрових і бур’янів формують на своїх листках тонкий і нещільний шар епікутикулярних восків, через які легко проникають діючі речовини гербіцидів. Усі рослини після такого періоду погоди стають чутливішими до дії препаратів. Після періоду сухої, сонячної і вітряної погоди рослини більш захищені, їхнє листя покривається товщим і щільнішим шаром епікутикулярних восків, що створюють суттєву перешкоду на шляху активних речовин гербіцидів до тканин і провідних систем листків та стебел.Тому внесення стандартної норми гербіцидів без урахування таких особливостей реакції рослин на погоду в одній і тій самій фазі розвитку в першому разі може забезпечити високий рівень знищення бур’янів і має небезпеку певного пригнічення рослин культури, а у другому — недостатню ефективність препаратів і відсутність ознак пригнічення рослин цукрових буряків.Захист посівів цукрових буряків від бур’янів є найбільш складним і затратним порівняно з іншими польовими культурами, він є своєрідним «вищим пілотажем», дає змогу оцінити рівень роботи агронома. Така робота вимагає раціонального синтезу знань з різних галузей агрономії: землеробства, рос¬линництва, захисту рослин, ботаніки, фізіології рослин і т.д., творчого підходу й оригінальних технологічних рішень, що не терплять шаблону і одночасно вимагають дотримання вимог регламентів проведення хімічних робіт. Успіх буде у того, хто здатний реально поєднати і реалізувати все це на полі.Захист буряків цукрових від шкідників та хвороб. Буряки цукрові в Україні пошкоджуються багатьма видами комах, яких умовно можна розділити на дві групи: шкідники сходів (довгоносики — звичайний, сірий, чорний та ін., блішки — звичайна, західна, південна та ін., щитоноски — бурякова і лободова, крихітка бурякова, личинки коваликів, мідяків і пластинчастовусих, мертвоїди: матовий, голий, темний та ін.) та шкідники розвинутих рослин (муха бурякова мінуюча, попелиця бурякова листкова і коренева, совки підгризаючі і листогризучі, метелик лучний, нематода бурякова та ін.).Захист буряків цукрових від шкідників ґрунтується, в першу чергу, на проведенні комплексу профілактичних заходів з метою запобігання пошкодженості сходів і розвинутих рослин фітофагами, а також прийомів, що здійснюються у разі неочікуваного масового з’явлення того чи іншого шкідника і загрози від нього посівам культури.Так для збереження проростків та сходів буряків цукрових від ґрунтових і наземних шкідників для сівби використовують насіння, оброблене інсектицидами системної (круізер, 35% т.к.с., гаучо, 70% з.п., галсо, 70% з.п., мангуст, 70% з.п., нупрід, 60% т.к.с. та ін.) і контактної (форс, 20% т.к.с., семафор, 20%, т.к.с.) дії. При цьому системний препарат захищає рослину від наземних шкідників (довгоносики, блішки, щитоноски, мертвоїди, піщаний мідяк, попелиці, мухи та ін.) та бурякової крихітки, а контактний від таких ґрунтоживучих шкідників, як личинки коваликів, хрущів, хлібних жуків та ін. упродовж 30-40 і більше днів. Крім того, на полях із значним заселенням цими фітофагами і буряковою нематодою додатково вносять у рядки під час сівби буряків цукрових гранульовані препарати (форс, 5% г, геравітокс-У, 5% г) або рідкі (маршал, 25% к.с., флагман, 20% к.с.), які забезпечують збереження всіх рослин буряків цукрових від шкідливих комах, незалежно від щільності їхніх популяцій.Для недопущення масового заселення посівів буряків цукрових підгризаючими і листогризучими совками та лучним метеликом широко використовують випуск трихограми по 25-30 тис. особин на 1 га в один-два і більше прийомів з інтервалом 7-10 днів, починаючи з терміну виявлення перших яйцекладок цих комах. За необхідності посіви обприскують рекомендованими інсектицидами, враховуючи те, що вони найефективніші проти гусениць молодих (до 3-го) віків.У разі неочікуваного масового з’явлення того чи іншого шкідника на окремих полях з буряками цукровими посіви обприскують рекомендованими інсектицидами. При цьому піретроїдні препарати бажано застосовувати в суміші з іншими інсектицидами.Листкова бурякова попелиця та мінуюча муха заселяють спочатку краї плантацій, тому обприскування посівів інсектицидами проводять на крайових смугах шириною 45-60 м і тільки за необхідності обробляють усе поле. Але при цьому слід ураховувати, що листкова попелиця за певних умов (підвищена вологість повітря) вражається хворобами і знищується корисними комахами. Тому, якщо 30% шкідників уражено ентомофторозом (особливо в другій половині червня — першій половині липня), застосовувати інсектициди недоцільно, а за наявності ентомофагів у співвідношенні до попелиці 1:50 проводити хімічні обробки не бажано. В окремі роки обробка насіння захисностимулюючими речовинами значно знижує, а інколи практично знімає шкодочинність бурякової попелиці і мінуючих мух та інших шкідників при ранньому заселенні ними бурякових плантацій.Буряки цукрові — культура, що уражується збудниками багатьох хвороб, серед яких найпоширенішими і шкодочинними є коренеїд сходів, церкоспороз та інші плямистості, зокрема фомоз, альтернаріоз, борошниста роса та хвороби коренеплодів під час вегетації — гнилі, парша.Коренеїд залишається однією з найнебезпечніших хвороб сходів буряків цукрових, якою уражуються рослини від проростання насіння і до утворення першої-другої, а нерідко і третьої пари справжніх листків. Основною ознакою хвороби є побуріння корінця молодих рослин, при цьому наземна частина проростків відстає у розвитку, жовтіє, в’яне, а потім гине. Нерідко уражені проростки набувають склоподібного відтінку. Зовнішні ознаки коренеїда можуть дещо змінюватися залежно від складу збудників, що викликають захворювання проростків.Обмежити розвиток хвороби та послабити її вплив можливо перш за все чітким дотриманням агротехніки вирощування культури (не допускати частого повернення посіву буряків на попереднє місце, висівати по кращих попередниках, що своїми кореневими виділеннями пригнічують розвиток патогенних мікроміцетів, використовувати збалансовані добрива, дотримуватись строків сівби та глибини загортання насіння, обов’язково обробленого відповідними для кожного регіону захисно-стимулюючими речовинами, яким властивий певний спектр дії на збудників хвороби.Церкоспороз — поширена в усіх зонах бурякосіяння плямистість, яка нерідко призводить до втрати врожаю коренеплодів та зниження їхньої цукристості. Ознаки хвороби з’являються в середині липня, а нерідко і у кінці червня — на початку липня на дорослих сформованих листках та черешках у вигляді округлих бурих плям, характерною ознакою яких є наявність червонувато- бурої облямівки. У вологу погоду на поверхні плям з обох боків утворюється оксамитово-сіруватий наліт — конідієносців та безбарвних голкоподібних конідій, за допомогою яких патоген поширюється у літній період. Збудник плямистості розвивається в широких температурних межах, але оптимальною вважається середньодобова температура +19-+25°С, що супроводжується випаданням невеликих дощів або рясних ранкових рос. Зимує гриб на уражених рештках листків на поверхні ґрунту, а також оплоднях насіння у вигляді потовщених гіф, з яких навесні при настанні сприятливих умов для його розвитку утворюється нове конідіальне спороношення, що є джерелом інфекції.Фомоз (зональна плямистість) — з’являється на листках нижнього ярусу рослин у вигляді некротичних плям, що поступово розростаються. Характерною ознакою фомозу є наявність на плямах концентричних зон, на яких утворюються чорні кулясті (плодові тіла) пікніди.Альтернаріоз — з’являється у червні — липні, раніше, ніж церкоспороз. Проявляється у вигляді темно-коричневих та чорних округлих плям неправильної форми, які за вологих умов вкриваються чорним нальотом із грибниці та конідій. Вологі, помірно теплі умови, сонячна інсоляція — сприяють розвитку плямистості.Для обмеження розвитку церкоспорозу та інших плямистостей необхідно дотримуватись низку профілактичних і агротехнічних заходів як в осінній, так і весняний періоди: не допускати скорочення терміну між висівом буряків, проводити глибоку оранку полів під посіви культури та вносити калійні добрива і підживлювати ними рослини у період змикання рядків. При перших ознаках плямистості та настанні сприятливих погодних умов для її розвитку посіви необхідно обробляти такими фунгіцидами: альта-супер 330 Е.С., 0,5 л/га, рекс Т, 0,5 л/га, дерозал, 50% к.с., 0,4 кг/га, імпакт 25 SС, 0,5 кг/га, фалькон к.е., 0,6 л/га. У разі наростання хвороби повторити оброблення посівів через 12-15 днів. Слід враховувати і те, що тривале використання високотоксичних сполук сприяє утворенню стійких щодо фунгіцидів штамів Сеrсоsрога betiсоlа.Борошниста роса, або ерізифоз, уражує листки буряків та насінників, на яких з’являється у вигляді білого павутиння, що утворює щільний наліт, який порошиться. Хвороба викликає передчасне пожовтіння та відмирання листків. Розвитку ерізифозу сприяє суха та жарка погода.Для послаблення розвитку борошнистої роси посіви слід обробляти сіркою колоїдною (пастою), 4-6 кг/га, а також фунгіцидами, що використовуються для обмеження розвитку церкоспорозу.Хвороби коренеплодів під час вегетації (парша, гнилі — фузаріозна, бура, хвостова, некроз судинних пучків та ін.) зустрічаються в усіх зонах бурякосіяння. Спричинюють розвиток хвороб коренеплодів несприятливі погодні умови, інфікованість ґрунтів та ураженість рослин коренеїдом — частіше загнивають рослини, які перехворіли ним у слабкому ступені, а також сівба нестійких проти хвороб гібридів.Для запобігання розвитку хвороб коренеплодів потрібно дотримуватися, перш за все, агротехніки впрошування культури: не допускати частого повернення буряків на одне й те саме місце вирощування, забезпечувати рослини необхідними елементами живленняВід правильної і чіткої організації процесу збирання, раціонального використання збиральної техніки і транспортних засобів залежать повнота збору врожаю та забезпечення цукрової промисловості якісною сировиною. Для максимального використання осінніх приростів маси коренеплодів і накопичення в них цукру масове збирання буряків цукрових слід проводити в період настання їхньої технічної стиглості, для більшості зон бурякосіяння України — з 20 вересня по 25 жовтня.Основний і найефективніший спосіб збирання — потоковий, за якого викопані бурякозбиральними машинами коренеплоди завантажуються в транспортні засоби, що рухаються поруч, і доставляються до бурякозбирального пункту. Гичка після зрізання подається в транспортні причепи і відвозиться до місця силосування чи згодовування або розкидається по полю і пізніше приорюється. Застосування цього способу забезпечує мінімальні затрати праці та витрати коштів, високу якість бурякової сировини та менші втрати і пошкодження коренеплодів унаслідок безпосередньої доставки до бурякоприймального пункту й уникнення тимчасового зберігання їх та підв’ялення у польових кагатах. Коренеплоди, зібрані потоковим способом, краще зберігаються у при заводських кагатах. Однак для організації потокового збирання буряків необхідна велика кількість, автотранспорту, а порушення погодженості в роботі машин бурякозбирально комплексу та автотранспорту призводить до їхніх простоїв. Перевалочний спосіб збирання застосовують, коли підвищена вологість або твердість ґрунту, зібраний ворох коренеплодів містить значну кількість ґрунту та рослинних решток, а також за недостачі автотранспорту. Зрізану гичку відвозять до місця призначення або залишають на полі, а викопані бурякозбиральними машинами коренеплоди завантажують у транспортні засоби, що рухаються поруч, доставляють на край поля і розвантажують у тимчасові польові кагати. З польових кагатів коренеплоди буряконавантажувачем у день збирання завантажують у транспортні засоби і протягом доби вивозять до бурякоприймального пункту. При цьому зменшуються простої бурякозбиральної техніки, підвищується продуктивність роботи автотранспорту. За потоково-перевалочного способу збирання цукрових буряків частину коренеплодів доставляють безпосередньо до бурякоприймального пункту, а іншу частину — на край поля у тимчасовий польовий кагат. Застосування цього способу дає можливість звести до мінімуму простоювання машин збирально-транспортних комплексів.Для збирання буряків цукрових застосовують як вітчизняні, так і зарубіжні бурякозбиральні машини, продуктивність яких наступна: РКМ-6-07 (КВП «ДКЗ») -1,47 га за годину змінного часу та 206-368 га за період збирання (20-25 днів), КС-6Б-10 (ВАТ «ТеКЗ») МБП-6 — 1,6 га та 224-400 га, МКК-6-02 (КВП «ДКЗ»)БМ-6Б — 0,97 га та 136-242 га,КС-6Б (ВАТ «ТеКЗ») МБП-6 — 1,03 га та 144-257 га, РКМ-6-01 (КВП «ДКЗ»)-1,18 га, 165-295 га, SF10 («Franz Kleine», ФРН)- 1,6 га та 224-400 га, SF40 («Franz Kleine», ФРН)- 1,68 га та 235-420 га, KRBS («Holmer», ФРН)- 1,64 га та 230-410 га, R26.45K («Ropa», ФРН)- 1,65 га, 231-412 га, M400 («Matrot», Франція)- 1,66 га та 232-415 га, LECTRA4005 («Moreau», Франція) — 1,71 га та 239-428 га, SR-2500 («ТІМ», Данія)- 1,72 га та 240-430 га відповідно. Збирання буряків цукрових бурякозбиральними машинами всіх марок і модифікацій повинне задовольняти агротехнічні вимоги до цієї технологічної операції. Площина зрізу гички має проходити не нижче рівня основи нижніх зелених черешків і не вище 2 см від верхівок головок коренеплоді Прямий зріз головок коренеплодів повинен бути не менше 90%, без сколів — не менше 98%. Відходи маси головок коренеплодів у гичку при зрізанні — не більше 3%. Втрати коренеплодів та їхніх частин, що залишились у ґрунті та на його поверхні, — не більше 1,5% за масою. Пошкодження коренеплодів — не більше 20%, у тому числі сильно пошкоджених — до 5%. Загальна забрудненість зібраного вороху коренеплодів — не більше 10%, утому числі зеленою масою — до 3%.Основною умовою зниження втрат урожаю буряків цукрових під час збирання та підвищення якості сировини є правильне налагодження робочих органів збиральних машин відповідно до агротехнічної оцінки стану бурякового поля. Для зменшення забруднення бурякового вороху ґрунтом викопувальні робочі органи бурякозбиральних машин потрібно встановлювати на мінімально можливу глибину ходу, за якої забезпечується повнота викопування коренеплодів.