Технологічна карта вирощування цукрової кукурудзи

Біологічні особливостіПопередникиГрунтиОбробіток ґрунтуУдобренняДобір сортів. Підготовка насіння до сівбиСтроки сівби, норми висівуСпособи сівбиДогляд за посівамиЗбирання врожаюЗберігання врожаю, покращення якостіПереробка врожаю
При проростанні зерна температура ґрунту не повинна бути нижчою ніж +10…+12 °С, інакше насіння проростає дуже повільно, набубнявіле насіння не сходить, різко знижується польова схожість. Приморозків рослини не переносять. Короткочасне зниження температури повітря до —1 °С значно пошкоджує сходи, після чого вони дуже погано ростуть. Найкращі умови для росту рослин складаються при температурі повітря +22…+25 °С. До появи генеративних органів підвищення температури до +30 °С не шкодить кукурудзі. У період цвітіння для хорошого проростання пилку необхідна прохолодна погода. Якщо температура перевищує +30 °С, виникає череззерниця і пересихання рилець качанів.Кукурудза — посухостійка культура, але високі врожаї цукрової кукурудзи можна отримати при вологості ґрунту не нижче 75—80% від найменшої вологоємності. Найбільше вологи рослина потребує за 10 днів до викидання волотей, коли стебло інтенсивно росте. Через 20 днів після викидання волотей потреба у волозі зменшується. Цукрова кукурудза — світлолюбна рослина короткого дня. Вона погано переносить затінення та надмірне загущення. Оптимальна тривалість світлового дня 8—9 год. При тривалості дня 12—14 год. рослини цвітуть пізніше, затягуються строки дозрівання. Зерно крупне, зморщене, заповнене напівпрозорим рогоподібним ендоспермом. Містить багато декстрину, солодке на смак. Цукрову кукурудзу вирощують переважно як городню культуру.У зоні Степу і Лісостепу кукурудза цукрова дуже добре росте після озимини, зернобобових, гречки, картоплі, у Поліссі — після люпину, багаторічних трав, льону, озимини, картоплі. Культура не дуже вимоглива до попередників. Її можна вирощувати і як монокультуру, але при цьому відбувається погіршення фітосанітарної ситуації, а саме: поширення шкідників, хвороб, специфічних видів бур’янів, стійких до застосовування гербіцидів. Не варто сіяти кукурудзу і після проса, щоб уникнути поширення спільного шкідника — кукурудзяного метелика.Ця рослина вимагає родючих, багатих гумусом, структурованих, повітро- і водопроникних ґрунтів. Добре росте на глибоких наносних і супіщаних чорноземах, легких суглинистих чорноземах і каштанових ґрунтах. Оптимальна реакція ґрунтового розчину — нейтральна або слабокисла (рН 5,5—7,0). Цукрову кукурудзу потрібно вирощувати окремо від зернової, тому що внаслідок перезапилення можуть з’явитися нетипові ксенійні зерна, які погіршать смакові якості готової продукції.E8Особливе значення для вирощування культури має основний обробіток ґрунту. Ефективніше проводити оранку на зяб із осені, з подальшою культивацією, що дозволяє знищити частину багаторічних бур’янів. Рекомендована глибина оранки 25—30 см. Рано навесні ґрунт боронують з подальшою передпосівною культивацією на глибину 10—12 см.значно підвищують урожай кукурудзи, навіть у степових районах. Норма внесення — 30—40 т/га. Норма ж мінеральних добрив розраховується на запланований урожай і змінюється залежно від типу ґрунту, попередника і присутності органічних добрив. Для Лісостепу вона становить N80-140P80-100K70-120. Усю норму фосфорних і калійних добрив необхідно внести восени під оранку, азотні вносять під весняну культивацію (80—90%), залишок використовують для позакореневого підживлення під час вегетації.На сильно засмічених ділянках завжди використовують гербіциди. Гербіциди суцільної дії (Раундап, Ураган тощо) можна використовувати для обприскування вегетуючих бур’янів восени, після збирання попередника. Можна вносити їх по вегетуючих бур’янах за два тижні до сівби кукурудзи. Зазвичай до обприскування виключають усі механічні обробітки ґрунту, окрім весняного закриття вологи. Норма внесення гербіцидів — 3—6 л/га. Гербіциди ґрунтової дії потрібно вносити перед сівбою і перед появою сходів.До «Перелiку пестицидiв та aгpoxiмiкaтiв, дозволених до використання в Україні» внесено такі препарати, які можна використовувати для боротьби з різними групами бур’янів на посівах цукрової кукурудзи: Аценіт А880, Гезагард, Дуал Голд, Прімекстра Голд, Харнес.Ефективні на кукурудзі післясходові гербіциди Амінка, Базис, Лонтрел Кукурудза потребує значно вищих норм добрив, ніж інші зернові культури. З органічних добрив найчастіше використовують підстилковий гній, який вносять під оранку. Норма внесення залежить від зони і родючості ґрунту. У західному Лісостепу вона становить 30-40 т/га, на Поліссі — 40-60 т/га. Рідкий гній слід вносити до 80-100 т/га і негайно заробляти в ґрунт. Не рекомендується весняне внесення гною. Краще його закагатувати і використати вже восени.У світовому рослинництві і, зокрема, найширше у країнах Західної Європи, використовується зелене добриво. Для сидерації слід використовувати люпин, суріпицю, ріпак, гірчицю білу, редьку олійну та ін. Приорювання зеленої маси післяукісного люпину можна прирівняти до внесення 20-30 т/га гною.На формування 1 т зерна з відповідною кількістю стебел і листя використовується 24-32 кг азоту, 10-14 кг фосфору, 25-35 кг калію, по 6-10 кг магнію і кальцію, 3-4 кг сірки, 11 г бору, 14 г міді, 110 г марганцю, 0,9 г молібдену, 85 г цинку, 200 г заліза. Залежно від рівня врожайності засвоюється різна кількість поживних речовин.Азот має найбільший вплив на рівень урожайності. На початкових фазах росту засвоєння азоту незначне (3-5%). Зменшення засвоєння азоту, викликане низькими температурами навесні, спричинює пожовтіння рослин і гальмування їх росту. Інтенсивніше азот надходить в рослину починаючи з фази 6-8 листків. Так, якщо до фази 8 листків засвоюється лише 2-3% азоту, то від фази 8 листків до фази засихання квіткових стовпчиків (волосся) на качанах засвоюється приблизно 85% загальної кількості азоту. Орієнтовно це припадає на період з другої декади червня до другої декади серпня. Ще 10-13% азоту в рослину надходить у фазах достигання.За нестачі азоту формуються низькорослі рослини з дрібними світло-зеленими листками.Критичний період засвоєння азоту — фаза цвітіння. У цей час висока температура сприяє проходженню процесів мінералізації і вивільнення азоту з ґрунту, який кукурудза використовує найкраще серед зернових культур. Тому норму внесення мінерального азоту орієнтовно встановлюють з розрахунку N15 на 1 т зерна на родючих ґрунтах і N20 на 1 т зерна на бідніших ґрунтах. За врожайності 8 т зерна необхідно внести N120(8 т х 15 кг) — N160(8 т х 20 кг). За врожайності 10 т зерна норма внесення азоту зростає до N150-200Кукурудза добре реагує на внесення карбаміду або суміші карбаміду і аміачної селітри у співвідношенні 1:1. Вносять добрива за 10 днів до сівби під культивацію. Спочатку засвоюється нітратний азот, як найбільш рухомий і доступний. Аміачна форма азоту не вимивається з ґрунту, акумулюється в орному шарі ґрунту і засвоюється рослинами у цій формі пізніше. Частина трансформується у нітратну форму. Амідна форма азоту використовується рослинами в останню чергу, після переходу її в аміачну та нітратну форми.Гостру потребу у фосфорі кукурудза має у початковій фазі росту. Він входить до складу нуклеїнових кислот, впливає на енергообмін, відіграє важливу роль у нагромадженні вуглеводів, регулює процеси дихання, фотосинтезу та ін. За його нестачі листки набувають фіолетово-вишневого кольору, затримуються фази цвітіння і достигання. Важливо враховувати, що нестачу фосфору в ранні фази росту неможливо компенсувати внесенням його у пізніші строки.Засвоєння фосфору покращується при вапнуванні ґрунтів.Проте кукурудза на початкових фазах росту, в умовах низьких температур (менше 10-12°С), слабо засвоює фосфор. Тому вищу ефективність забезпечують добрива, що містять легкодоступні форми фосфору (амофос, 1,0-1,5 ц/га).Якщо в ґрунті не вистачає калію, то молоді рослини сповільнюють ріст, сповільнюється фотосинтез, листки спочатку стають жовтувато-зеленими по краях, а потім жовтими. Верхівки і краї листків засихають, ніби від опіків. Калій інтенсивно засвоюється від фази 5-6 листків до цвітіння. Він підвищує стійкість до вилягання, до стеблової гнилі та інших хвороб, важливий для формування качанів.Кукурудза дуже чутлива до нестачі кальцію і магнію. Магній входить до складу хлорофілу, бере участь у синтезі амінокислот. Нестача магнію проявляється за несприятливих ґрунтових та погодних умов, за зруйнованої структури ґрунту. Це негативно впливає на процеси цвітіння та запилення, що обмежує зав’язування качанів, зменшує їх озерненість. Критична фаза — зав’язування і формування зерна.Ефективним є внесення доломіту навіть у невеликих кількостях (3-4 ц/га), оскільки в ньому містяться магній і кальцій. Проводять також листкове підживлення сірчанокислим магнієм.Нестача кальцію проявляється при високих нормах внесення NPK.Норма мінеральних добрив розраховується на запланований урожай і змінюється залежно від типу ґрунту, попередника, наявності органічних добрив.Для Лісостепу вона становить орієнтовно N80-140Р80-100К70-120. Всю норму фосфорних і калійних добрив необхідно внести восени під оранку, азотні вносять під весняну культивацію (70-90%), решту використовують для підживлення під час вегетації. Кукурудзу за інтенсивної технології вирощування здебільшого не підживлюють. Для забезпечення рослин кукурудзи магнієм рекомендується використовувати калійне добриво калімагнезію, в якому міститься 6-8% магнію і 28% калію. Складні добрива (нітроамофоска тощо) найбільш ефективні при внесенні навесні під культивацію за 10-14 днів перед сівбою і доброму вимішуванні гранул добрив з ґрунтом. Норма внесення 5-8 ц/га.Кукурудза добре реагує на листкове підживлення карбамідом — 6%-ним розчином (6 кг карбаміду на 100 л води). Обприскують посіви зранку або ввечері, коли температура є нижчою. Найкраще підживити рослини від фази 6-7 листків впродовж трьох тижнів 1 — З рази через 6-8 днів. Одночасно вносять мікроелементи та водорозчинний сірчанокислий магній (MgS04 5%-ої концентрації).В Україні вирощують наступні сорти кукурудзи цукрової: Рання золота 401, Кубанська консервна 148, Ароматна, Гібрид Ауріка, Гібрид Акорд 72 і Зоря 123.Інші гібриди:Харківський 195 МВ, Харківський 294М, Харківський 294 МВ, Харківський 295 МВ, Харківський 311 МВ, Харківський 325 МВ, Харківський 340 МВ, ТАР 349 МВ, МЕЛ 272 МВ, Полтава, нові гібриди: Нива МВ, Іскра МВ, Подих МВ, Лювена, Вимпел МВ, Лелека МВ, Злагода МВ, Ладога. Насіння кукурудзи до сівби найбільш якісно готують на насіннєвих заводах. Воно повинно мати високу схожість — 95%, і енергію проростання 90%, що особливо важливо для одержання дружних сходів, формування вирівняних посівів. Його висушують до вологості 13-14%, калібрують, протруюють препаратами фунгіцидної та і і ісектицидної дії.Строки сівби. За оптимальних умов сходи з’являються через 7-8 днів. За холодної погоди кукурудза може зійти через 3 тижні. Інкрустоване насіння може знаходитись у ґрунті один місяць і після цього дати сходи. Кукурудзу на зерно і силос сіють, коли температура ґрунту на глибині 10 см становить 10-12°С. Холодостійкі гібриди можна висівати раніше, за температури ґрунту 8-10°С впродовж трьох днів. У недостатньо прогрітий ґрунт сіяти ризиковано.За народною прикметою, фенологічною ознакою настання строків сівби є цвітіння черемхи, черешні.Запізнення зі строками сівби відносно оптимальних на 10 днів спричинює зниження врожаю зерна на 6-8 ц/га, значно підвищує вміст вологи в зерні.Не повинно бути значної (більше одного тижня) різниці між строками сівби кукурудзи на зерно і силос, оскільки мета вирощування одна — мати якнайвищий урожай зерна.В умовах Західного Лісостепу і Полісся календарні строки сівби кукурудзи припадають на період з 1 по 15 травня, у тепліших регіонах України — з 20 по З0 квітня.Швидше на 6-10 днів можна висівати інкрустоване насіння. У роки з ранньою весною їх можна сіяти 10-20 квітня, а в умовах пізньої весни — з 20-25 квітня.Норма висіву. Необхідно розрізняти два терміни: кількість насінин для висіву на одиниці площі, кількість рослин перед збиранням на одиниці площі. Рекомендована густота для умов України коливається в значних межах 40-80 тис. рослин на 1 га перед збиранням. Для ранньостиглих сортів і гібридів густота рослин може зростати до 85-90 тис./га і більшеКількість насінин, що висіваються на одиницю площі, включає резерв на зменшення рослин під час сходів (різниця між лабораторною і польовою схожістю) і випадання впродовж вегетації.Щоб забезпечити передзбиральну густоту рослин, встановлюють страхові надбавки насіння. Вони можуть становити від 5-10% до 30-40% залежно від рівня технології, зокрема якості насіння, підготовки ґрунту, класу сівалки. Вагова норма висіву насіння становить 10-25 кг/га.Необхідно враховувати, що надмірне загущення посівів спричинить надмірну витрату вологи з ґрунту, підвищить конкуренцію рослин за світло, що призведе до слабшого наливання зерна, збільшення кількості дрібних качанів, запізнення зі строками збирання врожаю. Ранньостиглі гібриди можна сіяти густіше ніж пізні, оскільки вони формують менші рослини.Дуже важливе значення має не тільки оптимальна кількість рослин, а й рівномірне розміщення їх на площі. Зменшення ширини міжрядь понад 70 см при вирощуванні кукурудзи на зерно призводить до рівномірного стояння рослин, але негативно впливає на ріст качанів і особливо на формування зерна в них після цвітіння. Тому необхідно рівномірно, на однаковій відстані розміщувати насіння (рослини) в рядку. Для забезпечення рівномірного розміщення насіння в рядку потрібно сіяти зі швидкістю 4-7 км/год. Для пневматичних сівалок швидкість руху 5 км/год., механічних — не більше 7 км/год. На 1 м довжини рядка при ширині міжрядь 70 см повинно висіватись орієнтовно 5,6 насінин, що забезпечить густоту 80 тис./га, 6,3 насінин (90 тис./га), 7 насінин (100 тис./га)Сіють кукурудзу пунктирним способом з міжряддями 70 см з допомогою сівалок СУПН-8, СУПН-12А, УПС-8, УПС-12, Оптіма. У надмірно загущених посівах пригнічується ріст і розвиток качанів.J8При появі сходів необхідно провести їх боронування упоперек сходів. Воно полегшує подальшу боротьбу з бур’янами, особливо у середині рядів, і дозволяє зменшити кількість ручних обробітків ґрунту.Проривають кукурудзу у суцільних посівах рано — у фазі п’яти листків. Міжрядні культивації не мають пошкоджувати кореневої системи, яка у кукурудзи розташовується неглибоко і поступово займає міжряддя.Тому глибина обробітку в міжряддях повинна поступово зменшуватися до 6—8 см. Для розпушування використовують культиватори, в яких кожен корпус обладнаний двома лапами-бритвами і стрілчастою лапою. Всього рекомендується проводити 2—3 культивації Зразу ж після сівби поле необхідно закоткувати. Це покращує контакт насіння з ґрунтом, підвищує польову схожість кукурудзи і забезпечує дружне проростання насіння бур’янів. Досходове боронування проводять через 5-6 днів після сівби, коли бур’яни проросли і перебувають у фазі білої ниточки. Боронують впоперек рядків легкими (ЗБП-0,6) або середніми боронами (БЗСС-1). При проведенні 2-3 до сходових боронувань можна знищити 70-80% проростків бур’янів. Післясходове боронування проводять у фазах 2-3 і 4-5 листків у кукурудзи. Швидкість руху агрегату 4,5-5,5 км/год.Інтенсивне боронування (3-4 рази) на чистих мало забур’янених полях дає змогу обійтись без внесення гербіцидів.Бур’яни знищують також міжрядними обробітками з допомогою культиваторів КРН-4,2, КРН-5,6. Для першого міжрядного розпушування використовують лапи-бритви і стрілчасту лапу. Глибина першого міжрядного обробітку становить 4-5 см. Друге і третє розпушування (6-8 см) проводять з лапами-підгортальниками для присипання бур’янів у рядках. При цьому швидкість руху ,агрегату має бути не менша 8-9 км/год, інакше не буде присипання бур’янів у рядках ґрунтом. Підгортання стимулює утворення додаткових коренів, знищує бур’яни у захисній зоні рядка. За необхідності кукурудзу підживлюють азотними добривами, коли висота рослин не більше 30-40 см. На сильно забур’янених полях, де не завжди агротехнічними методами досягається очищення посівів від бур’янів, застосовують гербіциди.Цукрову кукурудзу збирають у фазі молочної стиглості. У різних сортів молочна стиглість наступає на 18—23-ту добу після цвітіння. Ознаки готовності до збирання: приймочкові нитки буріють, зовнішні обгортки качанів світлішають, ряди зерен на качанах щільно прилягають один до одного, зерна виповнені, забарвлення (здебільшого жовте) всіх зерен однакове, від надавлювання зерна нігтем виділяється солодкий сік молочного кольору.Перестигле зерно від надавлювання не виділяє соку, а на його верхівці з’являються перші ознаки зморшкуватості, яка характерна для цукрових сортів. З початком достигання вміст цукру швидко зменшується, а крохмалю — зростає. Після цього збільшення вмісту крохмалю проходить швидше. Наприклад, зерно кукурудзи, зібране у молочній стиглості, уже через добу втрачає майже 25% цукру. Фаза технічної стиглості залежить від сорту і умов вирощування. За середньодобової температури +25…+30 °С вона триває 2—3 доби. Зниження температури до +20 °С подовжує її тривалість до 4—6 діб. Урожайність качанів сягає 8 т/га, змінюючись залежно від строків вирощування у конвеєрі. У середньому вона становить 6 т/га. Вихід зерна у молочно-восковій стиглості — 60—80%. Високоякісні початки кукурудзи цукрової, які у виробництві часто називають качанами, збирають для заморожування у фазі молочної стиглості, для свіжого споживання і консервування – у молочно-восковій, не допускаючи перестигання. У різних сортів молочна стиглість наступає на 18 – 23 добу після цвітіння. Ознаки початків у такій стиглості такі: тичинкові нитки буріють, зовнішні обгортки початків світлішають, рядки зерен на початках щільно прилягають один до одного, зерна виповнені, забарвлення (здебільшого жовте) всіх зерен однакове, від надавлювання зерна нігтем виділяться солодкий сік молочного кольору Збирають кукурудзу двома способами: в качанах і в зерні. Листостеблу масу в обох випадках збирають одночасно із збиранням зернової частини врожаю, подрібнюють і використовують для приготування силосу.Збирання в качанах починають при вологості зерна 40, а збирання в зерні – при вологості його 32%. Тривалість збирання не повинна перевищувати 15 днів, бо різко зростають втрати. Так, на 25-й день вони становлять 12 13, а на 30-й – 17% і більше. Для збирання в качанах використовують шестирядний самохідний комбайн КСКУ-6 «Херсонець-200» і трирядний причіпний ККП-3 «Херсонець-9», а з обмолотом качанів на зерно – приставку до зернозбиральних комбайнів «Нива» ППК-4. L8Насіння кукурудзи зібране у молочній стиглості, уже через добу втрачає майже 25% цукру. Фаза технічної стиглості залежить від сорту і умов вирощування. За середньодобової температури 25-30°С вона триває 2-3 доби. Зниження температури до 20°С подовжує її тривалість до 4-6 діб (Плеханова Т., 2005). Конвеєрне вирощування кукурудзи цукрової з сівбою через кожні 10-15 діб дозволяє господарству постачати свіжу продукцію протягом двох місяців. Збирають урожай у ранкові години або ввечері після 18 години за температури не вище 20-22°С. У штаті Каліфорнія впроваджено нічне збирання, яке забезпечує отримання рівномірно охолодженої високоякісної продукції. Охолоджують зібраний урожай якнайшвидше. Із зібраних початків обривають тичинкові нитки, верхні побурілі листки і вкорочують плодоніжку до покривних листків. Укладають початки з обгортками у гофровані ящики з отворами для вентилювання. Транспортують продукцію за температури 4-7°С. Післязбиральна технологія доробки і зберігання врожаю кукурудзи цукрової дозволяє поставляти свіжу продукцію у супермаркети впродовж року від урожаю до урожаю. Якість зібраної продукції сильно залежить від умов короткочасного зберігання. Без охолодження природні втрати через 12 годин складають 2,3%, через 24 години – 3,8% і через 48 годин – 6%. Швидкість розкладання цукрів залежить від температури повітря. Так, за температури початків 10°С вміст цукрів зменшується втричі швидше, ніж за 4-5°С. Оптимальні умови зберігання у ящиках масою до 10 – 11 кг створюються за температури від 0 до 1,5°С і відносній вологості повітря 85%.Маїс користується великою популярністю в кулінарії. Зерна кукурудзи можна зустріти в найрізноманітніших екзотичних стравах, наприклад, в яловичині по-мексиканськи і в буріто. Кукурудзяні пластівці мають величезну популярність у світі завдяки своєму неймовірному смаку, пластівці зі знежиреним молоком – це ідеальний сніданок з ранку. Кукурудзяна мука часто додається в кондитерські вироби, вона робить печиво більш розсипчастим, солодким і менш шкідливим, так як кукурудза калорійність має низьку. Знаменита каша мамалига, – народне блюдо Молдавії – робиться з кукурудзяного борошна. В Аргентині з неї готують дуже багато оригінальних страв. Суп з кукурудзою і м’ясом ЛОКРЕНУ, варене м’ясо, огорнуте листям кукурудзи – тамалес. У США завдяки їй був відкритий попкорн і корндог, основою для яких служить саме цариця полів. Калорійність самої кукурудзи невелика, але це не робить страви більш корисними. У Центральній Америці з кукурудзи робиться щось схоже на фаршировані млинчики. У млинчики загортають різноманітні начинки, починаючи від морепродуктів і закінчуючи шоколадом. У Чечні та Західній Грузії вона теж користується великою популярністю, з неї роблять коржики і печуть саму різну випічку. Сама смачна випічка продається в Єгипті, вони готують свій традиційний торт з ананасів та кукурудзи. У стародавній Мексиці з кукурудзи виготовляли навіть пиво, готували його з пророслих зерен, які піддавали бродінню. Цей напій називається Чача і існує в наш час. Незалежно від того, з чого зроблений алкоголь: на хмелі або ж основою служить кукурудза, калорійність напою від цього не падає. Основним джерелом калорій так і залишається спирт. Варена кукурудза калорійність має низьку, але все одно є важкою їжею. Кукурудза дуже довго перетравлюється, тому якщо у вас слабке травлення, намагайтеся їсти її маленькими порціями.