Технологічна карта вирощування конопель

ПопередникиОбробіток ґрунтуУдобренняДобір сортів. Підготовка насіння до сівбиСтроки сівби, норми висівуСпособи сівбиДогляд за посівамиЗбирання врожаюПереробка врожаю
У конопель немає біологічної несумісності з іншими культурами, практично відсутні спільні шкідники та хвороби, вони добре витримують монокультуру. Тому вони можуть входити до складу будь-яких ланок сівозмін, а значимість попередників визначається перш за все післядією внесених під них добрив, накопиченням у ґрунті післяжнивних решток, збереженням вологи, впливом їх на забур’яненість полів та можливість своєчасного проведення всіх технологічних операцій у системі основного обробітку ґрунту. У господарствах з невеликими площами посіву конопель їх краще розміщувати в спеціальних сівозмінах з короткою ротацією, відводячи під них 40-50% площ, і таким чергуванням культур: 1-ше поле – коноплі, 2-картопля чи буряки цукрові, 3-коноплі, 4 – кукурудза на силос або 1 -ше поле – коноплі, 2 – зернобобові культури, 3 – коноплі, 4 – картопля чи буряки цукрові. На супіщаних ґрунтах: 1-ше поле – люпин кормовий на силос, 2 – коноплі, 3 – картопля, 4 – коноплі.Сівозміна з посівами багаторічних трав та просапних культур може мати такий вигляд: 1-ше поле – конюшина, 2 – коноплі, 3 – коноплі, 4 – картопля чи буряки цукрові, 5 – ярі зернові з підсівом конюшини.Там, де коноплі займають значну площу, треба вирощувати їх у польових зерно-просапних сівозмінах після зернових, головним чином озимих культур та просапних – картоплі, буряків цукрових, кукурудзи.Вирощування конопель у сівозміні потребує застосування диференційованого обробітку ґрунту з певним співвідношенням полицевого, безполицевого, глибокого, неглибокого та поверхневого обробітків залежно від попередника, що сприятиме підвищенню врожайності конопель та інших культур сівозміни, зниженню затрат праці, паливо-мастильних матеріалів.У 4-5-пільних спеціальних сівозмінах та ланках польових сівозмін при внесенні органічних добрив, після багаторічних трав та культур, які залишають велику кількість післяжнивних решток, при використанні поукісних та післяжнивних посівів сидеральних культур та на полях зі значною забур’яненістю обов’язково слід застосувати полицеву оранку на глибину 25-27 см. На решті полів сівозміни може застосовуватись поверхневий основний обробіток дисковими чи плоскорізальними знаряддями.Весняний обробіток слід розпочинати при настанні фізичної спілості ґрунту агрегатом з важких і легких борін під кутом до напрямку основного обробітку. Передпосівний обробіток проводять на глибину 6-8 см комбінованими ґрунтообробними машинами, культиваторами УСМК-5,4А або паровими культиваторами КПС-4 із стрілчастими лапами в агрегаті з середніми боронами.Передпосівний обробіток ґрунту необхідно здійснювати в єдиному технологічному процесі з сівбою конопель, проміжок часу між операціями не повинен перевищувати 3-4 год.Коноплі належать до інтенсивних культур, за вегетаційний період вони накопичують до 10-12 т/га сухої біомаси, а тому характеризуються підвищеними вимогами до вмісту в ґрунті поживних речовин.На сірих лісових і темно-сірих опідзолених ґрунтах оптимальна норма органічних добрив 30-60 т/га, мінеральних – N 90-120 Р60-90 К60-90, на чорноземах – відповідно 15-20 т/га і N45 60 Р45 60 К45-60. Норми удобрення корегуються залежно від родючості ґрунту конкретного поля. При низькому вмісту в ґрунті азоту, фосфору й калію дози внесення добрив збільшуються, а при високому – зменшуються. Не раціонально вносити азотні добрива під коноплі, коли вміст амонійного й нітратного азоту в шарі ґрунту 0-60 см, визначеного методом ґрунтової діагностики перед сівбою, понад 180 кг/га.За дефіциту мінеральних добрив високу ефективність забезпечує внесення під коноплі 100 кг/га нітроамофоски при сівбі в рядки та застосування позакореневого підживлення комплексним мікродобривом кристалон коричневий у дозі по 1,5-2,0 кг/га. Застосування мікроелементів активізує фізіолого-біохімічні процеси, покращує засвоюваність основних елементів живлення з ґрунту і добрив, знижує захворюваність та випадання рослин у період вегетації, підвищує вирівняність стеблостою, врожайність і технологічні властивості волокна. Рослини конопель чутливі до внесення бору, брому, цинку й міді. Оптимальні норми внесення міді і бору – 300 г/га, цинку і брому – 100 г/га. Мікродобрива можна застосовувати декількома способами: за безпосереднього внесення в ґрунт, передпосівного оброблення насіння і позакореневого підживлення рослин.Передпосівне збагачення насіння мікроелементами можна поєднувати з протруюванням їх пестицидами, а позакореневе підживлення – з обробленням пестицидами проти хвороб, шкідників і бур’янів.При плануванні застосування мікродобрив слід враховувати, що на ґрунтах, де в 1 кг міститься засвоюваного бору 1,0, брому – 0,3, цинку – 3,0, міді – 4,0 мг, вносити їх недоцільно.Для вирощування конопель у зоні Лісостепу України пропонуються безнаркотичні, стабільні за ознакою однодомності, ранньостиглі сорти ЮСО-31 і Гляна та пізньостиглі сорти Золотоніські 15 і Зоряна для вирощування на волокно та насіння.Коноплі – культура ранніх строків сівби. Сіяти їх потрібно вслід за ранніми зерновими культурами, коли грунт на глибині загортання насіння прогріється до 8-100С. Глибина загортання насіння 3-4 см, а при недостатній вологості верхнього шару ґрунту – 4-5 см.При вирощуванні конопель на волокно (зеленець) основний спосіб сівби вузькорядний з шириною міжрядь 7,5 см та звичайний рядковий з міжряддям 15 см. Для сівби використовують зернові сівалки СЗУ-3,6, С3-3,6, льоносівалки СЗЛ-3,6 та інші сучасні сівалки суцільної сівби. Норма висіву – 4,5-5,0 млн шт./га схожих насінин, що становить 80-100 кг насіння на 1 га.Вирощуючи на волокно та насіння (двобічне використання) коноплі висівають широкорядним способом з міжряддями 45 см. Норма висіву супер- еліти та еліти 0,6-0,9 млн шт./га (8-12 кг/га), І репродукції – 1,2-1,8 млн шт. (20-25 кг/га), II репродукції – 1,8-2,4 млн шт. /га (25-40 кг/га). Для сівби використовують овочеві (СО-4,2) і зернові (С3-3,6) сівалки з відповідною розстановкою сошників.Насіння конопель II репродукції при вирощуванні на двобічне використання можна висівати вузькорядним чи звичайним рядовим способом, як і при вирощуванні на зеленець, з нормою висіву 2,5-3,0 млн шт./га (40-50 кг/га). За врожайністю насіння такі посіви майже не поступаються перед широкорядними, але забезпечують вищу врожайність волокна кращої якості.Залежно від погодно-кліматичних умов, стану ґрунту і посіву догляд включає такі технологічні операції:за недостатньої вологості ґрунту коткування ґрунту після сівби, / на 3—4-й день після сівби досходове боронування середніми чи легки¬ми боронами, яке дає змогу знизити забур’яненість на 30—60%,? при утворенні ґрунтової кірки під час появи сходів для її знищення застосування голчастої борони чи ротаційної мотики,? післясходове боронування середніми чи легкими боронами із швидкістю до 3 км/год. призводить до незначного зрідження стеблостою (до 10%), яке необхідно компенсувати збільшенням норми висіву насіння,? для знищення бур’янів і поліпшення водно-повітряного стану ґрунту на широкорядних посівах проводять два-три розпушування міжрядь на глибину 5-6 і 7-8 см,? знищення однорічних злакових бур’янів та пирію повзучого шляхом обприскування посівів у фазі 2-3 пар листків у конопель одним із гербіцидів: пантера (1,0-1,8 л/га), міура (0,8-1,2 л/га), тарга супер (1,5-3,0 л/га). Вказані більші дози застосовуються проти багаторічних бур’янів,? крайова чи суцільна обробка сходів у боротьбі з конопляною блішкою одним із інсектицидів: децис профі, в. г. (0,04 кг/га), базудін, 60% з. п. (1,7 кг/га), фозалон, 35% к. е. (1,5-2,0 кг/га),? у період цвітіння конопель крайове обприскування посівів вентиляторними обприскувачами проти стеблового метелика одним із вищевказаних препаратів.Для боротьби з однорічними злаковими та дводольними бур’янами перед висівом із загортанням у ґрунт передпосівною культивацією або через 3-4 дні після висіву із загортанням у грунт досходовим боронуванням вносять гербіциди дуал голд (2-4 л/га) чи ленацил (1,2-1,5 кг/га), або їхню бакову суміш (дуал 2 л/га + ленацил 1 кг/га).При використанні на волокно (зеленець) коноплі збирають у фазі технічної стиглості, яка настає в період початку відцвітання чоловічих квіток і утворення поодиноких насінин з характерним мозаїчним малюнком. Збирання проводять коноплежниваркою ЖК-1,9 зі встановленим розстилаючим апаратом, яка скошує коноплі і розстилає стебла в стрічку для росяного мочіння.Збирання конопель двобічного використання (на волокно і насіння) починають у період достигання в суцвіттях 50% насінин і завершують його впродовж 10-12 днів. Запізнення зі збиранням на 20 днів призводить до втрат 30-40%, а на 30-40 днів – 60-70% врожаю насіння. Для збирання використовують коноплежниварку ЖК-1,9 зі встановленим в’язальним апаратом, що скошує коноплі і зв’язує стебла в снопи, які після підсихання обмолочуються коноплемолотаркою MJIK-4,5A. Проте ця технологія пов’язана із значними затратами ручної праці, що при сучасній демографічній ситуації в сільській місцевості затрудняє, а часто робить неможливим її застосування.Тому Інститутом луб’яних культур НААН України запропоновано й апробовано впродовж кількох років технологію вирощування конопель тільки для отримання насіння, а стебла при цьому є побічною продукцією. За цієї технології норма висіву насіння зменшується до 8-10 кг/га, максимальна норма висіву 15 кг/га. Збирання конопель проводять при достиганні 90% насіння в суцвіттях з використанням сучасних потужних зернозбиральних комбайнів фірми CLAAS – DOMINATOR-208 MEGA, LEXION 460, LEXION 550 та ін. – прямим комбайнуванням. Для зменшення травмованості насіння необхідно встановлювати обертання молотильного барабана комбайна в межах 600-750 об./хв.Обмолочене насіння має підвищену засміченість та вологість, тому воно повинно бути негайно очищене від домішок та доведене до стандартної вологості 13% при температурі нагрівання повітря до 35-40°С.Стебла збирають машинами загального сільськогосподарського призначення або спеціальними. Після природного сушіння стебел їх збирають рулонним пресом і транспортують на підприємства для переробки соломи конопель.Солому конопель оцінюють згідно з вимогами ГОСТ 11008-64. В основу оцінки покладено такі властивості сировини, як довжина, діаметр, колір стебел, вміст у них лубу і його розривне навантаження. Солому залежно від якості розподіляють на сортономери: 2,1, 1,9, 1,7, 1,5, 1,3, 1,1, 0,9, 0,7 і 0,5. Нормована вологість соломи є 25% (до абсолютно сухої маси). Стандартом нормується вміст сторонніх домішок (листки, суцвіття, інші рослини, земля), зламаних стебел, а також пошкоджених шкідниками й хворобами.Тресту конопель оцінюють за ГОСГГ 6729-60. Залежно від якості вона може мати такі сортономери: 2,1, 1,9, 1,7, 1,5, 1,3, 1,1, 0,9, 0,7, 0,5 і 0,3. Номер трести визначають залежно від довжини стебел, їхнього діаметра, вмісту й розривного навантаження волокна і ступеня оброблюваності. Нормована вологість трести становить 25%.