Технологічна карта вирощування ярої пшениці

Біологічні особливостіПопередникиОбробіток ґрунтуУдобренняДобір сортів. Підготовка насіння до сівбиСтроки сівби, норми висівуСпособи сівбиДогляд за посівамиЗбирання врожаюЗберігання врожаю, покращення якості
Одним із заходів отримання максимальної реалізації потенціалу продуктивності сортів пшениці ярої м’якої і твердої є впровадження у виробництво регіонально адаптованих технологій вирощування цієї культури з метою стабілізації виробництва продовольчого зерна в Україні.Ефективність технології вирощування пшениці ярої значною мірою залежить від комплексного використання засобів інтенсифікації: сівозміни, сорту, систем обробітку ґрунту, удобрення, хімічного захисту та організаційних агрозаходів при вирощуванні цієї культури.Біологічні особливості. Пшениця яра – культура, вимоглива до наявності в ґрунті легкодоступних форм поживних речовин, що пояснюється її відносно коротким, порівняно з пшеницею озимою, вегетаційним періодом, слабким розвитком кореневої системи і низькою конкуренцією щодо бур’янів, особливо у ранні періоди вегетації. У зв’язку з цим пшениця яра потребує високої культури землеробства і при її погіршенні істотно знижує урожай і якість зерна.Кожен із двох видів пшениці ярої, які вирощуються у зерновому господарстві України, має свої особливості. Пшениця тверда потребує на 5-7% і більше вологи для проростання насіння, порівняно з м’якою, і більше потерпає від ґрунтової посухи, ніж від повітряної, тому висівати її потрібно у раніші строки. Як загальна, так і продуктивна кущистість пшениці твердої дещо нижча за м’яку. Вона також більш трудомістка при обмолоті. М’яка пшениця дає виші врожаї зерна, на відміну від твердої має меншу масу 1000 зерен, більше реагує на повітряну посуху і краще переносить ґрунтову, добре вимолочується.Виходячи з цього, пшеницю яру доцільно розміщувати на родючих ґрунтах, добре забезпечених поживними речовинами. Кращі з них, в умовах Лісостепу, це чорноземи типові мало- та середиьогумусні, темно-сірі опідзолені ґрунти середнього гранулометричного складу з рН 6,0—7,3.Кращими попередниками для пшениці ярої є багато- та однорічні бобові трави, бобово-злакові сумішки, зернобобові культури (горох, соя). Пшениця яра ефективно використовує добрива, які вносили під попередню культуру. Тому її доцільно сіяти після просапних культур – кормових та цукрових буряків, картоплі, кукурудзи, які вирощували на добре удобрених фонах.Недоцільно вирощувати пшеницю яру після ярих зернових, соняшнику та інших попередників, які сильно висушують грунт, наслідком чого є різке зниження врожайності та особливо якості зерна.Пшеницю яру тверду слід розміщувати після кращих бобових попередників, зокрема сої, оскільки вона вимогливіша до вмісту вологи і поживних речовин у ґрунті.Основний обробіток ґрунту під пшеницю яру – зяблевий, полицевий або безполицевий, залежно від біологічних особливостей попередника, стану поля після його збирання та рівня забур’яненості.За розміщення пшениці ярої після кукурудзи на зерно проводять дискування важкими дисковими боронами з метою подрібнення пожнивних решток попередника і наступною оранкою на глибину 23-25 см. У зоні недостатнього зволоження обробіток виконують плоскорізами- глибокорозпушувачами.У Центральному Лісостепу під пшеницю яру, особливо при розміщенні и після цукрових і кормових буряків, картоплі доцільно проводити безполицевий обробіток із застосуванням знарядь чизельного типу.У зоні достатнього зволоження доцільнішою є оранка, в першу чергу, як ефективний захід боротьби з бур’янами. Оптимальним строком зяблевої оранки, залежно від властивостей ґрунту та температурних умов, є період з другої половини вересня по другу декаду жовтня.Система передпосівного обробітку ґрунту під пшеницю яру складається із ранньовесняного боронування за оптимальної фізичної стиглості ґрунту та передпосівної культивації безпосередньо у день сівби на глибину загортання насіння. Кращі результати при проведенні передпосівної культивації забезпечують комбіновані агрегати, які в своєму складі мають розпушуючі, вирівнюючі робочі органи і котки та забезпечують рівномірність обробітку ґрунту за глибиною, що значно підвищує польову схожість і синхронність розвитку рослин пшениці ярої на початкових етапах органогенезу і підвищує її врожайність.Використання мінеральних добрив є одним з найбільш енергозатратиних прийомів вирощування пшениці ярої, тому їх доцільно вносити на фоні органічних добрив (післядії гною, побічної продукції попередників, сидератів), що значно підвищує ефективність їхнього застосування.Дослідженнями, проведеними в ННЦ «Інститут землеробства НААН України», установлено, що тверда пшениця, порівняно з м’якою, краще засвоює азот, гірше фосфор і калій, тому вона потребує поліпшеного фосфорного і калійного живлення.У районах із недостатньою кількістю опадів та при їх дефіциті у весняний період азотні добрива разом із фосфорними і калійними вносять повністю під зяблеву оранку або передпосівну культивацію. За таких умов оптимальною дозою повного мінерального добрива NРК в основне внесення є 40 кг діючої речовини на 1 га.Дослідження наукових установ, проведені на чорноземі типовому в Цен-тральному Лісостепу, засвідчили агрономічну, економічну й екологічну доцільність внесення повного мінерального удобрення в дозі N60Р60К60 в один прийом до сівби пшениці ярої. В умовах темно-сірих опідзолених ґрунтів Північного, Лісостепу за умов достатньої вологозабезпеченості доза азоту може бути підвищена до 90 кг/га, з внесенням половини її на IV етапі органогенезу.Пшениця яра добре використовує добрива, внесені при сівбі, тому залежно від попередника, типу ґрунту та вологозабезпечення доцільно вносити в рядки при сівбі 15-20 кг/га діючої речовини фосфорних, або 10- 15 кг/га – комплексних добрив.Для отримання високоякісного врожаю зерна пшениці ярої обов’язковим є забезпечення рослин упродовж усього періоду росту та розвитку достатньою кількістю поживних речовин, перш за все азотом, тому за оптимального водного режиму необхідне роздрібнене його застосування в період весняно-літньої вегетації. Кращі результати у зоні достатнього зволоження правобережної частини Лісостепу д ля підвищення врожайності та якості зерна забезпечує підживлення азотом посівів пшениці ярої на IV-V етапах органогенезу (30% загальної дози) і на VIII етапі органогенезу (решту 20% дози).Підбір сортів і підготовка насіння. Державним реєстром сортів рослин зареєстровано для вирощування в Україні 46 сортів пшениці ярої, у тому числі для умов Лісостепу – 30 сортів м’якої та 10-твердої, з високим рівнем потенціалу продуктивності, різних за групою стиглості і напрямом використання. Серед них слід відмітити такі сорти пшениці м’якої: Рання 93, Скороспілка 99, Елегія Миронівська, Етюд, Аранка, Трізо, Струна Миронівська, Харківська 26, Харківська 30, пшениці твердої: Ізольда, Харківська 27, Чадо, Жізель, Харківська 41.Залежно від площі посіву, наявного агрофону, напряму використання для підвищення стабільності виробництва зерна пшениці ярої в господарстві доцільно вирощувати 2-3 районованих та перспективних сорти з різною реак-цією на агроекологічні умови вирощування і з різною групою стиглості.Однією з важливих умов реалізації продуктивності сортів є якісна підготовка насіння. Сівба вирівняним за формою та масою насінням підвищує своєчасність і повноту сходів, синхронність кущення, краще збереження рослин на час збирання. Насіння повинно відповідати показникам ДСТУ 2240-93 «Насіння культур. Сортові та посівні якості». Протруєння насіння пшениці ярої одним із рекомендованих препаратів є обов’язковим елементом підготовки його до сівби.Сівба. Пшеницю яру необхідно висівати в якомога раніші строки при настанні фізичної стиглості ґрунту. Як у зонах достатнього зволоження, так , і в посушливих, запізнення з сівбою цієї культури на один день зумовлює втрати зерна в середньому на 50-80 кг/га, а пізньої і посушливої весни – на 100-170 кг/га. Особливо чутливою до затримки із строками сівби є пшениця тверда. За затримки із сівбою на один день втрати врожаю її зерна становлять у середньому 50-100 кг/га, а на 10 днів – 30-40% і більше.Із способів сівби зернових культур, як відомо, найпоширенішим є звичайний рядковий з міжряддям 15 см. Обов’язковим прийомом під час сівби ярих зернових культур в умовах Лісостепу має бути залишення технологічної колії для проходів агрегатів з догляду за посівами. Ефективним способом сівби, особливо в Лісостепу, є й вузькорядний з міжряддям 7,5 см. Допустимі строки сівби пшениці ярої в зоні Лісостепу – до 1 травня.Норма висіву пшениці ярої диференціюється залежно від біологічних особливостей виду та сорту, попередника, строку і способу сівби та родючості . Найвищі врожаї пшениця м’яка формує за густоти 400-450 продуктивних стебел на 1 м2, а тверда – 450-550 шт./м2. Така густота стеблостою забезпечується нормою висіву 5,0-5,5 млн/га схожих насінин пшениці м’якої і 5,5-6,0 млн/га – твердої.Глибина загортання насіння пшениці ярої знаходиться в межах 3-4 см. Мілке загортання насіння (2-3 см) дає добрі результати лише тоді, коли якісно підготовлене посівне ложе, в ґрунті достатня кількість продуктивної вологи, температурні умови та аерація досягають оптимальних значень для культури. Заглиблення насіння пшениці ярої глибше 4 см призводить до зниження польової схожості, формування відносно ослаблених сходів і дещо знижує врожайність, але при нестачі продуктивної вологи в посівному шарі виправдане заглиблення до 5-6 см, що дає змогу отримати сходи і за посушливих умов.Особливості пересівання та підсівання пшеницею ярою посівів пшениці озимої. Важливо відмітити, що пшеницю яру варто сіяти, насамперед, по зяблевій оранці, а площі з-під загиблих озимих надати під інші ярі культури, зокрема кукурудзу. Пересівання озимини можна проводити тільки тоді, коли попередники, забезпеченість поля поживними речовинами, наявність вологи в ґрунті, строки сівби та інші чинники відповідають вимогам технології вирощування пшениці ярої.Виробничий досвід свідчить, що необхідно мати, насамперед, скоростиглі та ультраранні сорти пшениці ярої для зближення строків дозрівання з пшеницею озимою. Крім того, необхідно також враховувати фазу розвитку пшениці озимої. За даними МІП імені В.М. Ремесла, підсівати можна не пізніше початку III етапу органогенезу в пшениці озимої, а для ранньостиглих озимих сортів – ще раніше. При цьому календарні строки проведення підсівання не повинні бути пізнішими за 20 квітня. Необхідно також враховувати висоту рослин, яку можуть сформувати і озимий, і ярий сорти пшениці. Найсприятливіше ситуація буде складатися під час вегетації та дозрівання рослин тоді, коли ці показники в обох культур матимуть наближені характеристики.Як свідчать спостереження, швидкому отриманню дружних і рівномірних сходів пшениці ярої при підсіві озимини, а, отже, її стартовому росту й розвитку перешкоджають недостатня кількість вологи у ґрунті (або її значні втрати під час проведення підсівання чи від посушливих погодних умов), а також несприятливі алелопатичні відносини з пшеницею озимою. Практичний досвід засвідчує, що в чистому посіві насіння пшениці ярої має вищу польову схожість, ніж при підсіванні її до озимої. Слід зауважили що цей чинник майже непомітний при підсіванні зрідженої пшениці озимої сортами ячменю ярого, а тому такі посіви дають кращі результати.Таким чином, проведення підсівання зріджених посівів пшениці озимої ярою є надзвичайно складним заходом. Однак він виправданий з погляду на потреби у продовольчому зерні. Тому необхідно проводити пошук оптимальних поєднань сортів обох культур та враховувати вимоги технології вирощування пшениці ярої, щоб досягти бажаних результатів.Догляд за посівами. Основними агротехнічними прийомами догляду за посівами пшениці ярої є прикочування, до- й післясходове боронування, захист рослин від бур’янів, хвороб, шкідників і вилягання, підживлення азотом та мікроелементами.Прикочування посівів після сівби доцільно проводити в районах недостатнього зволоження, а за посушливої весни – повсюдно. Кращі результати досягаються при використанні кільчасто-шпорових, або кільчасто- зубчастих котків. В окремі роки цей агрозахід на 3-4 дні прискорює появу сходів, підвищує польову схожість і сприяє підвищенню врожайності.Боронувати посіви пшениці ярої потрібно на важких запливаючих ґрунтах, коли після проведення посівних робіт випадають інтенсивні опади й утворюється ґрунтова кірка.На боротьбу зі шкідливими організмами в посівах пшениці ярої повинен бути спрямований весь комплекс агротехнічних заходів (сівозміна, обробіток ґрунту, строки сівби, норми висіву, підбір стійких сортів та ін.). За сучасних умов уникнути хімічних обробок посівів пшениці ярої без значного зниження врожайності від негативного впливу шкідливих організмів практично не вдається. Тому застосовувати пестициди на посівах пшениці ярої слід тільки за результатами моніторингу за фітосанітарним станом посівів при перевищенні економічних порогів шкодочинності шкідливими об’єктами.Для боротьби з виляганням посівів, особливо на високих агрофонах необхідно застосовувати ретарданти на початку виходу в трубку (IV—V етапи органогенезу). Цей захід є актуальним на сортах, менш стійких до вилягання, і на посівах пшениці ярої твердої. У списку дозволених препаратів і на посівах пшениці ярої можна застосовувати: антивилягач (2 л/га), терпая (2,5 л/га), хлормекватхлорид (2,0 л/га).Заходи підвищення якості зерна. Якість зерна пшениці ярої залежить від генетично зумовленої здатності сортів формувати відповідні параметри та комплексного застосування агротехнічних прийомів вирощування. Із зростанням урожайності пшениці ярої, шляхом використання нових і високопродуктивних сортів, значно важче стало розв’язувати проблему збереження якості зерна, оскільки ознаки високої продуктивності та якості найчастіше перебувають в оберненій залежності. Успіхи селекції значною мірою і будуть залежати від можливостей суміщення цих ознак в одному генотипі.На якість зерна пшениці ярої впливають практично всі агротехнічні прийоми її вирощування, особливо системи удобрення та захисту посівів, розміщення в сівозміні, строки і способи збирання врожаю. Тому головною умовою одержання високоякісного зерна є додержання рекомендованої для кожного виду пшениці ярої сортової, зонально адаптованої технології вирощування.Одним із спеціальних агротехнічних прийомів, спрямованих на поліпшення якості зерна, є азотні підживлення. Як правило, цей прийом виконують у два строки: перше – прикореневе підживлення аміачною селітрою в дозі 30% загальної під культуру у фазу кущення, друге – в період колосіння – формування зернівки, в дозі 20% загальної, причому кращі результати забезпечує обприскування розчином сечовини.Збирання врожаю. Найкращий спосіб збирання пшениці ярої – пряме комбайнування при настанні повної стиглості і вологості зерна 15-16%. Роздільний спосіб слід застосовувати лише на площах із значним забур’яненням і при підсіві багаторічних трав, розпочинаючи його в середині воскової стиглості зерна. Роздільне збирання допустиме також у випадках, коли є можливість не пізніше, ніж через 2-3 дні після скошування, провести підбирання й обмолот валків. Слід пам’ятати, що у пшениці, скошеної у валки, при зволоженні опадами ймовірні втрати якості зерна, а іноді і його проростання.Для забезпечення якісного збереження зерна, особливо призначеного на насіння, з метою запобігання зігрівання і перезараження хворобами, необхідно в день збирання провести ретельне очищення зернової маси від домішок. За підвищеної вологості зерна проводять його підсушування методом проведення активного вентилювання або повітряно-сонячного сушіння з перемішуванням для доведення її до базисних кондицій.